Науковці зробили роги живого носорога радіоактивними — ось для чого

Південноафриканські науковці ввели радіоактивний матеріал у роги живих носорогів, аби їх було легше виявити на прикордонних постах у рамках новаторського проекту, спрямованого на боротьбу з браконьєрством. Про це розповідає Science Alert.

Країна є домівкою для більшості носорогів у світі, а отже, гарячою точкою для браконьєрства, зумовленого попитом з Азії, де роги носорогів використовуються в традиційній медицині через їхній передбачуваний терапевтичний ефект.

Джеймс Ларкін, директор відділу радіаційної та медичної фізики Університету Вітватерсранда, який очолив ініціативу, розповів, що під час введення радіоізотопів на роги однієї з великих тварин він помістив «два крихітних радіоактивних чипси».

Радіоактивний матеріал «зробить ріг марним... по суті, отруйним для споживання людиною», додав Нітайя Четті, професор і декан факультету наук того ж університету.

Ларкін ретельно просвердлив невеликий отвір у розі приспаної тварини, забив туди радіоізотоп, а потім завершив роботу, розпорошивши 11 000 мікроточок по всьому рогу. За словами науковця, запилений носоріг не відчув жодного болю.

Ларкін запевняє, що доза радіоактивного матеріалу була настільки низькою, що ніяк не вплинула б на здоров'я тварини чи довкілля.

За оцінками Міжнародного фонду захисту носорогів, у цій південноафриканській країні мешкає близько 15 000 носорогів.

У лютому Міністерство охорони навколишнього середовища заявило, що, незважаючи на зусилля уряду щодо боротьби з незаконною торгівлею, у 2023 році було вбито 499 гігантських ссавців, переважно в державних парках. Це на 11 % більше, ніж у 2022 році.

20 живих носорогів стануть частиною пілотного проекту «Ризотоп», у рамках якого їм буде введена доза, «достатньо сильна, щоби спрацювали детектори, встановлені по всьому світу» на міжнародних прикордонних пунктах, спочатку встановлених «для запобігання ядерному тероризму», сказав Ларкін.

За словами науковців, прикордонники часто мають ручні детектори радіації, які можуть виявити контрабанду на додаток до тисяч радіаційних детекторів, встановлених у портах і аеропортах.

Роги носорогів користуються великим попитом на чорних ринках, де ціна за вагу конкурує з ціною золота й кокаїну.

За словами Аррі Ван Девентера, засновника притулку, обрізання й отруєння рогів не змогло зупинити браконьєрів.

«Можливо, це те, що зупинить браконьєрство. Це найкраща ідея, яку я коли-небудь чув», — сказав природоохоронець.

Останнім етапом проекту буде подальший догляд за тваринами відповідно до «належного наукового та етичного протоколу», сказала операційний директор проекту Джессіка Бабіч.

Потім команда візьме подальші зразки крові, щоб переконатися, що носороги були ефективно захищені.

За словами Ларкіна, матеріал зберігатиметься на рогах протягом п'яти років, що дешевше, ніж видаляти роги кожні 18 місяців.

Більше новин читайте на GreenPost.