Люди почали цілуватися в губи, щоб висловити романтичні почуття, 4500 років тому. Цей звичай уперше був задокументований у Стародавній Месопотамії — на території нинішніх Іраку та Сирії, а ще він певною мірою став поштовхом до поширення хвороб, пише «Дзеркало» з посиланням на науковий журнал Science.
Автори дослідження — науковці з університетів Оксфорда і Копенгагена. Вони стверджують, що знайшли найбільш ранні історичні записи про інтимні поцілунки — ці тексти датуються 2500 роком до нашої ери.
Звичай цілуватися в губи у парочок уперше був описаний у Стародавній Месопотамії — це місцевість уздовж річок Євфрат і Тигр, де сьогодні розташовані Ірак і Сирія. До слова, раніше вважалося, що така традиція з'явилася в Індії, причому приблизно на тисячу років пізніше.
Вивчивши месопотамські тексти, науковці дійшли висновку, що в ті часи поцілунки вважалися звичною частиною романтичної близькості у подружніх пар. Однак цілуватися могли й неодружені закохані, хоча це не заохочувалося суспільством. Та й узагалі публічні поцілунки із сексуальним підтекстом не схвалювалися.
Учені також з'ясували, до чого призвела поява цього приємного заняття. Вони вважають, що інтимні поцілунки зіграли «другорядну і ненавмисну роль» у поширенні різних хвороботворних мікроорганізмів — таких як збудники герпесу та дифтерії. Приміром, перші масові випадки обох інфекцій за часом збігаються з появою звички цілуватися в губи.
Однак дослідники вважають, що такий звичай не виник спонтанно в якомусь конкретному суспільстві, а практикувався в багатьох стародавніх культурах упродовж кількох тисячоліть — саме тому поцілунки все ж таки не можна розглядати як «раптовий біологічний тригер», що спричиняє поширення патогенів.
Також ми розповідали, звідки і для чого в людей ніс: науковці дали несподівану відповідь.