Музика керує тілом — ось як це можна використовувати для лікування

6 хв на прочитання22 Липня 2024, 16:32
Зображення згенероване ШІ

До певного моменту мозок насправді не знає, що слухає музику.

Коли мозкові хвилі боса синхронізуються з його підлеглими, вони, ймовірно, не сидять на нараді, а разом танцюють під «Dancing Queen» гурту Abba на літній вечірці. Музика має дивовижний вплив на весь організм і давно спантеличує науковців, розповідає Die Zeit.

У минулому вважалося, що музика налаштовує нервові зв'язки, як струни інструментів, і врівноважує рідини в організмі. Сьогодні ми знаємо, що музика генерує сигнали на шляху від вуха до мозку, які призводять до цілої низки небажаних тілесних реакцій.

Вухо — це більше, ніж просто приймач музичних звукових хвиль.

Для вуха музика — це насамперед звуковий сигнал, який фільтрується. Певні частоти можуть бути посилені чи послаблені. Це відбувається, наприклад, коли ви зосереджуєтесь на розмові в галасливій кімнаті.

Перевірка на небезпеку в мозку

Ці попередньо відфільтровані аудіосигнали обробляються в мозку двома способами. По-перше, активізуються ділянки мозку, що відповідають за увагу та збудження. Простіше кажучи, відбувається первинна перевірка, чи не є звук вісником небезпеки. Особливо гучні, несподівані звуки викликають безпосередню реакцію в організмі: серцебиття частішає, м'язи напружуються, а долоні стають вологими. Ви можете згадати такі пісні, як Eye of the Tiger гурту Survivor або Breathe гурту The Prodigy. За частки секунди мозок готує тіло до ситуації «бий або тікай».

Різкі звуки — наприклад, спотворені гітари — також можуть викликати таку реакцію. У тварин і людей дисонуючі, пискляві звуки, такі як шипіння чи крик, сигналізують про небезпеку.

До цього моменту мозок насправді не знає, що він слухає музику. Це відбувається тому, що після швидкого тесту на небезпеку аудіосигнали аналізуються більш детально. У слуховій корі, ділянці кори головного мозку, розпізнаються патерни й аналізуються частотні діапазони, щоб відрізнити мову від музики. Потім мозок перетворює ці дані на нові сигнали і надсилає їх до різних інших ділянок мозку.

Наприклад, до ділянок, які відповідають за емоції, що змушують тіло реагувати через співпереживання — сльозами, клубком у горлі, сміхом або прискореним серцебиттям. Однак те, чи сприймається пісня як сумна чи весела, може, звісно, відрізнятися в різних культурах. Наприклад, західні слухачі однозначно сприймають мажорні звуки як радісні, тоді як люди в Папуа-Новій Гвінеї, як правило, реагують нейтрально.

Слухання музики як наркотик

Якщо на корпоративній вечірці заграє емоційна пісня на кшталт «I will always love you» Вітні Г'юстон, може статися щось особливе: дрижаки на багатьох руках. Подібно до вживання наркотиків, вивільняється дофамін. Люди, у яких ділянки мозку, що відповідають за обробку звуків та емоцій, тісно пов'язані між собою, відчувають приємне тремтіння під час прослуховування музики.

Дослідження показують, що тіло здебільшого реагує на ті частини пісень, де вони стають голоснішими чи виникають несподівані гармонії. Сам собою голос співака може викликати ці дрижаки. Дофаміновий поштовх також може бути викликаний відчуттям єдності та спільності, яке навіює пісня. Як-от гімн британського футболу «Три леви», більш відомий як «Футбол повертається додому».

І тоді, можливо, відбувається те саме, що й у випадку з Dancing Queen: мозкові хвилі слухачів синхронізуються. Вважається, що цей ефект — а отже, і найбільше відчуття спільності — найсильніший під пісні з частотою близько 1,65 герца. Це приблизно відповідає швидкості людської ходи, або іншими словами: один удар кожні 0,6 секунди, тобто 100 ударів на хвилину. На Spotify є безліч плейлистів з треками, які відповідають цьому критерію. Окрім Dancing Queen, там можна знайти Stayin' Alive гурту BeeGees або Sorry Джастіна Бібера.

«Я твердо переконана, що існує зв'язок між нашими ритмічними вподобаннями та швидкістю, з якою ми пересуваємося світом», — каже психолог Джессіка Ґран, яка досліджує музичну обробку та ритм у Західному університеті в Лондоні, Канада. За її словами, для того, щоб люди могли розпізнати ритм як такий, він не повинен бути швидшим за п'ять герц. Навіть швидкі жанри, такі як спід-метал або хардкор-техно, зазвичай лежать у діапазонах частот, нижчих за цю межу. Найпопулярнішою в усіх культурах є музика з частотою близько двох герц. Це відповідає швидкій ходьбі або пісням TiK ToK Кеші та Call Me Maybe Карлі Рей Джепсен. Однак найпопулярніша пісня за даними стрімінгових сервісів, ймовірно, ще швидша: Blinding Lights гурту The Weeknd, з цілих 171 ударом на хвилину.

Мозок продовжує танцювати

Та навіть у тих, хто має мало спільного з поп-музикою і лише спостерігає за танцполом збоку, руховий центр у мозку активний. Якщо вони навчилися грати на музичному інструменті, наприклад, мозок може навіть імітувати рухи, якими грають на цьому інструменті. І це відбувається не тільки з професійними музикантами, а й після кількох годин практики. Одне дослідження навіть змогло показати, що активність мозку може мимоволі викликати посмикування пальців у піаністів.

Той факт, що музика може керувати тілом таким чином, може бути використаний у медицині. Наприклад, щоб допомогти людям з хворобою Паркінсона знову ходити чи допомогти пацієнтам з інсультом знову навчитися говорити. Доведено, що музика навіть допомагає пацієнтам із хворобою Альцгеймера пригадати певні спогади, регулювати настрій і покращувати міжособистісні зв'язки з пацієнтами.

Ґран вважає, що найбільша сила музики полягає в її емоційному впливі. Не випадково музику використовують у багатьох формах терапії та освіти. Або для зближення міленіалів із різних бізнес-секторів за допомогою композиції Брітні Спірс Baby One More Time — на повільній частоті 1,6 Герц, але з великим почуттям спільності.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: