Остап Семерак: "Моніторинг повітря у нас буде років через 7-10"

Уся мережа державного екологічного моніторингу потребує не просто модернізації, потрібно створювати нові пости спостережень замість існуючих. Таку оцінку українській системі спостереження за якістю повітря дав екс-керівник Міністерства екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Він очолював це відомство останні три роки (з квітня 2016 по серпень 2019) і був одним з ініціаторів реформування системи державного екологічного моніторингу (у вересні 2019 команда Зеленського вирішила об’єднати Мінприроди з Міненерго, в результаті чого було утворено Мінекоенерго).

За ініціативою Мінприроди, у серпні 2019 уряд, який тоді ще очолював Володимир Гройсман, ухвалив постанову № 827  «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Як виконується ця постанова нинішнім урядом, ми розповіли у статті «Забруднення повітря в Україні: кому можна вірити?».

Про те, як ця постанова мала би реалізовуватися та чому була ухвалена, Остап Семерак розповів екслюзивно GreenPost.

- Остапе Михайловичу, як Ви оцінюєте існуючу систему моніторингу атмосферного повітря в Україні?

- Український Гідромет (Укргідрометцентр – державна установа у складі ДСНС України, яка відповідає за моніторинг довкілля – ред.) – дуже важлива інституція, людський і професійний потенціал якої треба зберегти і створити умови для його розвитку. Там працюють фахівці своєї справи, зберігається великий масив історичних даних, які необхідні для досліджень, так і для правильних політичних рішень.  Проте Мінприроди у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом та проектом ЄС Association4U у 2018-2019 рр. було проведено аналіз відповідності наявної системи моніторингу повітря вимогам законодавства ЄС. На основі зібраної інформації, а також візитів до відповідних установ та організацій в містах Київ, Дніпро та Маріуполь, експерти вивчили наявну систему моніторингу та управління в Україні та підготували рекомендації щодо приведення її у відповідність до вимог законодавства ЄС та Угоди про асоціацію.

Висновок – уся мережа моніторингу потребує не просто модернізації, потрібно створювати нові пости спостережень замість існуючих – йдеться про 170-200 постів спостережень по країні. Потрібно оновити усю нормативну і методологічну базу. За попередніми оцінками експертів вартість нової мережі спостережень за мінімальним вимогами може скласти орієнтовно від 40-60 млн. євро. Повноцінне провадження реалістично займе 7-10 років.

- Які етапи передбачає реформа, яку готувало Ваше міністерство?

- Розуміючи складність завдання, було підготовлено з ЄС проєкт підтримки впровадження законодавства ЄС щодо якості повітря. Почалася підготовка запуску проєкту. Він, зокрема, передбачає створення пілотної системи моніторингу в певному регіоні. Якщо Україна буде готова. Проте зараз не видно, щоб уряд готувався до цього. Більше того, Мінприроди ліквідовано, а те що є (Мінекоенерго – ред.), вочевидь, не має політичної волі.

У серпні 2019 р. ми ухвалили рамкову нормативно-правову базу (вищезгадана постанова №827 – ред.) для створення такої нової системи моніторингу повітря, яка реалізує ці напрацювання міжнародних та українських експертів. Таким чином, створено усі умови для ефективного продовження роботи. Змінився підхід до моніторингу і передбачено впровадження основних елементів управління якістю атмосферного повітря, передбачені законодавством ЄС, зокрема, передбачено здійснення моніторингу та управління якістю повітря за принципом розподілу території України на зони та агломерації, утворено відповідні зони (25 – області та АР Крим) та агломерації (24 - великі міста).

- Як має працювати система в кожному регіоні?

- У кожній із зон та агломерації визначено відповідальний орган управління якістю повітря, що здійснюватиме координацію реалізації моніторингу, а також заходів з управління якістю повітря, зокрема підготовку та виконання планів поліпшення якості повітря, короткострокових планів дій тощо.

Врегульовано порядок визначення режимів оцінювання для кожної зони та агломерації залежно від рівня забруднення території; передбачено створення інформаційно-аналітичної системи даних про якість повітря та своєчасного інформування населення; визначено показники рівнів забруднення атмосферного повітря, перевищення яких вимагає впровадження заходів для поліпшення стану повітря або мінімізації шкідливого впливу забруднення на здоров’я населенн.

- Які дані має відстежувати та враховувати якісна система моніторингу?

- Треба включити (і це передбачено постановою №827) до переліку забруднюючих речовин, моніторинг яких здійснюється обов’язково, PM2,5, PM10 та озон, які мають значний негативний вплив на здоров’я людини, та рекомендовані для вимірювання ВООЗ.

Довідка. Наразі мережа Укргідромету не міряє рівень забруднення дрібнодисперсними частками (їх позначають як РМ10 та РМ2.5. РМ – від «fine particulate matter» — дрібнодисперсні тверді  частинки) – немає обладнання. Хоча в ЄС моніторинг часток розміром до 10 мкм (мікрометрів) та 2,5 мкм обов’язковий. Через свої невеликі розміри вони можуть проникати через стінки капілярів бронхів і з током крові розноситися по усьому тілу. А через свою форму (мають гострі виступи) вони спрацьовують в нашому тілі як наждачний пил.

Передбачено створення нової мережі постів спостережень, які відповідають мінімальним європейським вимогам до моніторингу; передбачено розроблення програми моніторингу для зон та агломерацій на кожні 5 років.

В сумі ми отримуємо європейську систему моніторингу, яка буде здатна надавати актуальні та достовірні дані, і в результаті ми не просто “складатимемо їх в теку” але розроблятимемо та втілюватимемо плани для дійсного покращення якості повітря. Разом з реалізацією Концепції зменшення промислового забруднення, яка була схвалена раніше, це реальний, прозорий і чесний шлях до покращення стану повітря в країні.

Як ми вже розповідали, Український Гідрометцентр повідомив GreenPost у відповідь на інформаційний запит, що гідрометеорологічні організації ДСНС України проводять моніторинг стану забруднення атмосферного повітря на території України у 39 містах на 129 стаціонарних постах спостережень.