Для людей, дотичних екології та енергетики, є цікаві новини – Кабмін ухвалив рішення про створення окремого Міністерства захисту довкілля. Експерти, опитані GreenPost, вважають, що важливим завданням для нової інституції є підбір фахової команди та швидкий старт роботи міністерства.
«Я, звичайно, вітаю рішення про створення окремого міністерства, яке опікуватиметься питаннями екології. Водночас розумію, як складно буде організувати роботу нового відомства. За останні 9 місяців було звільнено значну частину кваліфікованих кадрів колишнього Мінприроди, по багатьох питаннях ситуація дійшла до критичного стану. Ми зробили багато кроків назад... Тепер дуже важливо щоб очільником новоствореного міністерства було обрано дійсно фахову людину, зі стратегічним баченням розвитку сфери захисту довкілля та управління природними ресурсами», - наголошує Світлана Гринчук, член Експертної ради при Мінекоенерго.
Олександр Карпенко, голова комітету екомоніторингу Професійної асоціації екологів України (PAEU) підтримує позицію щодо концепції sustainable development.
«Моя позиція збігається з консолідованою думкою більшості в екоспільноті: це була непродумана ідея. Краще б Офіс Президента переїхав в Українській дім тоді, ніж таке об’єднання. Бо Міненергетики має опікуватись ПЕК, енергосистемою, генерацією енергоресурсів, а Мінекології мінімізувати негативний вплив на довкілля від такої діяльності. Тому це змія, яка кусає себе за хвіст. Напрям екології має бути вшитим в усі галузі національного господарства», - каже експерт.
Фахівець з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики Ігор Черкашин вважає, що кабмін залишає галузевий спосіб управління, демонструючи неготовність переходу на функціональну модель сталого розвитку.
«Питання об'єднання міністерств можливе і потрібне при переході з галузевої моделі державного управління на функціональну. На жаль, обмежилися лише організаційними формами, не змінюючи суті. Як наслідок, зібравши кулак «енергетика + екологія + енергоефективність», не змогли розв'язувати питання об'єднання з економікою і переходом на модель Міністерства сталого розвитку по французькій моделі. Роз’єднання міністерств – це повернення на галузевий принцип управління. Просто такою системою функціонально не вийшло об'єднати екологічні й енергетичні інтереси. Окремо про енергоефективність. З огляду на конфлікт інтересів, формування державної політики у сфері енергоефективності необхідно виводити з енергетичного відомства та передати до Міністерства економічного розвитку», - говорить Черкашин.
Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика», Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна впевнена, що необхідно повернути втрачений баланс інтересів між сферами екології та енергетики.
«Восени 2019 року частина громадськості і я особисто підтримали об’єднання міністерств. Вважали, що це доцільно для гармонізації роботи в питаннях протидії зміні клімату, бо 66% викидів парникових газів в Україні від енергетики. В одному міністерстві було б легше вибудувати інституційну взаємодію й усунути конфлікт. Але це було б можливо лише за умови пріоритетності питань довкілля над питаннями енергетики, як тоді та оголошувалось. За міністра Олексія Оржеля дійсно були позитивні зміни. Була розроблена Концепція «Зеленого енергетичного курсу 2050. Але навіть тоді питання природозаповідного фонду, водних ресурсів, збереження біорізноманіття суттєво провисали. Зі зміною уряду та приходом т.в.о. міністра Ольги Буславець питання довкілля відійшли не на другий, а на 22-й план. Тому ми підтримали зараз ідею повернення окремого міністерства охорони довкілля. Вважаю, що це необхідне рішення, щоб повернути баланс», - вважає експертка.
Вона наголошує, що є три складові, які необхідні, щоб розділення міністерств пішло на користь природоохоронній справі.
«По-перше, це має бути швидкий процес, бо при об'єднанні перші три-чотири місяці роботи були паралізовані через необхідність інституційної перебудови. Зараз у довкілля України немає знову стільки часу чекати. По-друге, кадри — міністр і команда мають бути професійні, з досвідом роботи в галузі збереження довкілля. Третє — дуже важливо, як буде проходити розділення. В кабміні оголосили, що Міненерго залишиться на базі об’єднаного Мінекоенерго, а нове Міндовкілля буде створюватись з «нуля». Цього не можна допустити, адже при об’єднанні саме Міненерговугілля приєднували до Мінприроди», - каже Оксана Алієва.
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт в «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) є одною з ініціаторок флешмобу #Поверніть_Мінприроди та листа громадськості#. Вона вітає створення окремого міністерства та представляє пропозиції ЕПЛ щодо структури нового міністерства.
«Це хороша новина, колектив ЕПЛ її підтримує. Але створюється нове міністерство і виникає кілька питань. Коли воно зможе запрацювати, чи збережеться інституційна пам'ять, хто буде міністром? Хочемо подякувати всім, хто підтримував нас та інші організації, які від початку заявляли про недоцільність об'єднання сфери захисту довкілля та енергетичної сфери під дахом одного державного відомства! Ми вже представили пропозиції щодо порядку денного для нового Міністерства», - заявляє експертка.
Питання щодо відбудови логічної структури нового міністерства та збереження професійних фахівців підтримує Руслан Гаврилюк з Національного екологічного центру України.
«Тепер би вибудувати вірну структуру. Міндовкілля, підпорядкувати всі профільні ЦОВВи – не забути про Держлісагенство та Держрибагенство і ті, що були підпорядковані Мінприроди, провести вірну кадрову політику – зберегти висококласних фахівців, які були в Мінприроди, але почали ставати зайвими в Міненерго. Але головне, що помилку виправлено, сподіваємось на ті ж граблі більше наступати не буде потреби», – сподівається експерт.
Нагадаємо, Кабмін ухвалив рішення про створення окремого Міністерства захисту довкілля.