Кремль у власній пастці: чому анексувати «свіжозахоплені» території України неможливо

Хоча у Росії «збирання земель» — частина національної ідеї, є певні перешкоди, які унеможливлюють поглинання найближчим часом «свіжозахоплених» частин української території.

11 травня «Постпред Криму» при президенті РФ та віце-прем'єр «кримського уряду» Георгій Мурадов заявив, що рано говорити про референдуми про входження до складу Росії територій України (цього разу йдеться про Херсонську та Запорізьку області). Посадовець пояснив, що для початку вони мають вийти зі складу України. Тому, вважає Мурадов, передчасно говорити про проведення референдумів до завершення «спеціальної воєнної операції».

Нагадаємо, що херсонські гауляйтери анонсували приєднання окупованих територій Херсонщини до РФ без референдуму, мотивуючи тим, що світова спільнота його результатів усе одно не визнає, як уже показав досвід Криму.

Тим часом у самопроголошеній Південній Осетії чинний «президент» Анатолій Бібілов підписав указ про проведення референдуму про приєднання. Це «колізія», розповідає Олександр Морозов, російський політолог, журналіст, науковий співробітник Карлова Університету Центру російських досліджень Бориса Нємцова (Прага).

«У московських медіа пишуть, що приєднання за Конституцією РФ можливе на основі міжнародного договору та внаслідок вираженої волі населення «іноземної держави». У термінах Кремля всі ці ДНР, ЛНР, Південна Осетія — «іноземні держави». І можна «обтяпати» їхнє приєднання «конституційно». Але Херсонська та Запорізька області можуть бути включені до складу РФ лише «антиконституційно», це чиста анексія, захоплення. Немає статті Конституції на такий випадок», — пояснює політолог.

Ми вже розповідали, що в РФ не поспішають анексувати Донбас та Херсонщину.

Також ми писали про «Крим 2.0»: Путін подасть населенню РФ приєднання Північної Осетії як перемогу, раз із Україною не виходить.