Кінець Шампанського: українське виноробство без географічних назв ЄС

З 1 січня 2026 року українські виробники алкогольної продукції більше не зможуть використовувати назви, які є зареєстрованими географічними зазначеннями (ЗГ) Європейського Союзу. Це пряма вимога, що випливає з Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Які назви потрапляють під заборону?

Під заборону використання для продукції українського походження потрапляють такі історично не українські географічні назви, як:

• "Шампанське" (Champagne)
• "Коньяк" (Cognac)
• "Портвейн" (Porto/Port)
• "Херес" (Jerez/Sherry)
• "Мадера" (Madeira)
• "Кальвадос" (Calvados)
• Та інші відомі європейські ЗГ.

Мета та наслідки

Це рішення має на меті:

• Дотримання міжнародних зобов'язань: Виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема у частині захисту інтелектуальної власності та географічних зазначень.
• Захист споживача: Гарантувати споживачам, що продукт, маркований як "шампанське" чи "коньяк", справді походить з регіонів, які мають право на ці назви (наприклад, Коньяк у Франції або Шампань у Франції).
• Розвиток українських брендів: Стимулювати українських виробників до створення та просування власних, унікальних назв (наприклад, "ігристе вино", "бренді України"), які відображають місце походження та якість продукту.

Цей процес є частиною адаптації українського законодавства та виробничих стандартів до норм Європейського Союзу.

Більше новин читайте на GreenPost.