Кадровий дефіцит в агросекторі: як бізнес і освіта готуватимуть нових фахівців

Сьогодні вже ні для кого не секрет, що дефіцит кадрів в Україні б'є всі рекорди. Про нього відкрито говорять усі, хто має бодай якийсь стосунок до бізнесу чи економіки.

Підприємці не можуть знайти працівників, робочих рук і кваліфікованих спеціалістів бракує майже в кожній галузі, а економісти озвучують цифри, у які важко повірити. Проте ці проблеми потрібно вирішувати вже сьогодні, щоб завтра вони не стали вироком для економіки країни.

Кадровий голод спостерігається через мобілізацію та виїзд за кордон значної частини чоловіків працездатного віку, тому роботодавці дедалі частіше наймають жінок на традиційно «чоловічі» посади, які потребують значних фізичних навантажень.

Водночас вони розширюють і вікові рамки працевлаштування — від 16 до 60 років і старше. Якщо ще десять років тому люди віком 45+ нерідко залишалися поза увагою роботодавців, то сьогодні, особливо в сільській місцевості, головне, щоб була людина. Решті, кажуть роботодавці, навчимо, забезпечимо необхідними умовами, а за потреби — і житлом.

Водночас у більш вузькоспеціалізованих професіях існує інша проблема — структурний дисбаланс. Молоді фахівці після закінчення навчання нерідко не відповідають потребам роботодавців. У результаті освітня система готує спеціалістів, знання й навички яких не повністю відповідають сучасним вимогам ринку праці.

Щоб уникнути такого дисбалансу в майбутньому, бізнес уже сьогодні активно співпрацює з професійно-технічними училищами та коледжами. Є успішні приклади, коли підприємства інвестують у сучасне обладнання для навчальних закладів, щоб студенти отримували практичні навички й після завершення навчання приходили працювати вже підготовленими фахівцями.

Саме про співпрацю бізнесу, освіти та держави говорили 7 липня під час заходу Міністерства економіки, присвяченого презентації «Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності аграрного сектору на 2026–2030 роки». У Торгово-промисловій палаті України зібралися представники державних органів, агробізнесу, закладів професійної освіти, галузевих асоціацій, міжнародних партнерів та мультидонорської ініціативи Skills4Recovery.

Під час зустрічі значну увагу приділили оновленню освітніх програм, залученню молоді та ветеранів до аграрної галузі, а також пошуку шляхів подолання кадрового дефіциту. Однією з головних проблем учасники назвали невідповідність професійних навичок реальним потребам роботодавців. Саме тому серед пріоритетів — адаптація професійної освіти до сучасних вимог бізнесу. Зокрема, обговорювали розвиток дуальної освіти, яка передбачає, що практичні навички майбутні фахівці здобувають ще під час навчання. Для цього підприємства активно співпрацюють із закладами професійної освіти, об'єднуючи свої зусилля з викладачами. Одним із прикладів такої співпраці є Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Окремо йшлося про створення умов для перекваліфікації ветеранів, а також про залучення жінок до професій, які традиційно вважалися чоловічими, адже дефіцит робочої сили змушує роботодавців переглядати звичні підходи до формування колективів.

В аграрному секторі кадровий дефіцит уже досяг критичної межі.

Більшість аграрних підприємств заявляють про гостру нестачу працівників. Деякі учасники дискусії навіть говорили про катастрофічне скорочення кількості чоловіків у сільській місцевості. Особливо гостро проблема проявляється під час сезонних польових робіт — посівної та жнив. Саме аграрний сектор із початку повномасштабного вторгнення втратив значну кількість чоловіків через високий попит Збройних сил України на механізаторів і водіїв. Найважче агрокомпаніям знайти механізаторів і трактористів-машиністів, агрономів, фахівців із захисту рослин, сервісних інженерів, ремонтників сільськогосподарської техніки, водіїв вантажного транспорту, логістів, операторів зернопереробних підприємств та елеваторів.

Водночас не варто забувати, що, окрім мобілізації та еміграції, українські фермери щодня ризикують життям, працюючи на полях, де зберігається небезпека підриву на мінах і тривають атаки російських безпілотників. Майже щодня з'являються повідомлення про виявлення боєприпасів на сільськогосподарських угіддях, а залучення саперів щоразу затримує проведення польових робіт.

Представники бізнесу, які були присутні на заході, закликали державу переглянути правила бронювання працівників, вимоги щодо мінімального рівня офіційної заробітної плати для підприємств, а також підходи до надання відстрочок окремим категоріям працівників.

Під час заходу представили «Дорожню карту розвитку кадрової спроможності аграрного сектору України на 2026–2030 роки». Документ, підготовлений за підтримки мультидонорської ініціативи Skills4Recovery у співпраці з представниками бізнесу, закладів професійної освіти та урядових інституцій, визначає пріоритети розвитку професійних навичок, необхідних для відновлення, стійкості та європейської інтеграції українського аграрного сектору.

Дорожня карта покликана стати спільною платформою для взаємодії держави, бізнесу, закладів освіти та міжнародних партнерів у сферах аграрної освіти, зайнятості, розвитку сільських територій, інклюзії та повоєнного відновлення. Вона має допомогти краще координувати інвестиції та ініціативи різних партнерів, уникати дублювання проєктів, визначати прогалини й спрямовувати підтримку саме туди, де потреба у фахівцях є найбільшою.

Окрему увагу приділили міжнародному досвіду секторального діалогу. Зокрема, прикладами роботи поділилися представники німецької компанії Sequa GmbH. Програма також передбачала формат відкритого мікрофона, під час якого учасники могли висловити власні пропозиції та зауваження.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков окреслив головні виклики, з якими сьогодні стикається український бізнес.

Радник Посольства Данії в Україні з питань продовольства та сільського господарства Поуль Якоб Ерікструп у своєму вітальному слові висловив підтримку Україні та відзначив стійкість українських аграріїв. Він наголосив, що сучасне сільське господарство вже давно не обмежується лише вирощуванням продукції. Воно потребує нових знань, сучасних компетентностей, уміння працювати з екологічними стандартами, біотехнологіями, цифровими рішеннями та ефективно управляти аграрним бізнесом. За його словами, вступ України до Європейського Союзу стане ще одним серйозним викликом, тому до нього необхідно готуватися вже зараз, постійно підвищуючи продуктивність праці та конкурентоспроможність галузі.

Про роль людського капіталу у формуванні майбутнього українського агросектору говорили бізнес-журналіст Костянтин Ткаченко, заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко.

Під час дискусії учасники наголошували, що відновлення й модернізація аграрного сектору неможливі без формування нового покоління висококваліфікованих фахівців — агрономів, технологів, спеціалістів із цифрових рішень і сталого сільського господарства. Саме вони мають забезпечити впровадження інновацій, підвищення ефективності виробництва та зміцнення конкурентоспроможності українського агробізнесу на світових ринках. Фактично головне питання дискусії звучало так: де знайти не просто працівників, а фахівців, які відповідатимуть реальним потребам сучасного ринку праці.

Дмитро Завгородній розповів про нові підходи до професійної освіти. Зокрема, відповідно до нового законодавства до наглядових рад закладів професійної освіти входять представники бізнесу, які безпосередньо беруть участь у формуванні освітніх програм. Це має зробити підготовку майбутніх фахівців максимально наближеною до практичних потреб роботодавців.

Сергій Ткачук звернув увагу на необхідність формування нових компетентностей, пов'язаних із гармонізацією українського законодавства із законодавством Європейського Союзу. За його словами, Україна має поступово переходити від експорту сировини до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Для цього необхідні нові знання, зокрема щодо благополуччя тварин, безпечності харчових продуктів та сучасних стандартів виробництва. Водночас, за словами посадовця, далеко не всі підприємства усвідомлюють важливість цих змін. Якщо експортери вже давно адаптуються до європейських вимог, то частина компаній, які працюють лише на внутрішньому ринку, досі вважає, що нові правила їх не стосуються. Саме тому надзвичайно важливо поширювати інформацію та пояснювати бізнесу необхідність виконання євроінтеграційних зобов'язань України.

Про людський капітал аграрного сектору, його нинішній стан, виклики та потреби говорили голова Ради директорів і голова Асоціації «Союз молочних підприємств України» Вадим Чагаровський, радник Посольства Данії в Україні з питань продовольства та сільського господарства Поуль Якоб Ерікструп, радниця з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс, голова Комітету підприємців у справах ветеранів Торгово-промислової палати України Сергій Позняк, голова асоціації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко та генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко.

Оксана Осьмачко презентувала документ «Дорожня карта розвитку кадрового потенціалу аграрного сектору України до 2030 року». За її словами, реалізація Дорожньої карти має забезпечити не просто оновлення окремих освітніх програм, а створення цілісної системи підготовки, перепідготовки та прогнозування кадрових потреб аграрного сектору. Очікується, що до 2030 року ця система стане більш гнучкою, практикоорієнтованою та максимально наближеною до потреб роботодавців.

Документ визначає роль кожного з учасників цього процесу.

Від Міністерства економіки очікують прогнозування потреб ринку праці, планування кадрової політики та міжвідомчої координації розвитку професійних навичок.

Державна служба зайнятості має зосередитися на перепідготовці дорослого населення, розвитку короткострокових освітніх програм і роботі з вразливими категоріями населення.

Бізнесу відводиться ключова роль у формуванні запиту на компетентності майбутніх працівників, організації практичного навчання, наставництва та участі в оновленні освітніх програм.

Міністерство освіти і науки відповідатиме за модернізацію системи професійної освіти, оновлення державних стандартів, розвиток дуальної освіти та впровадження мікрокваліфікацій.

Обласні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування мають визначати кадрові потреби регіонів, координувати партнерства між закладами освіти та бізнесом і впроваджувати пілотні рішення на місцевому рівні.

Аграрні коледжі та університети повинні забезпечити підготовку фахівців для технологічної модернізації галузі, інтегрувати освіту, науку та інновації, розвивати прикладні дослідження й активно долучатися до системи AKIS.

Про майбутнє аграрного сектору України в контексті розвитку освіти також говорили представник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Пінчук, директорка Директорату професійної та фахової передвищої освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік, голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України Олег Юхновський, представник проєкту «Агрокебети» Максим Гопка та заступник директора Польської центральної екзаменаційної комісії, експерт із модернізації професійної освіти Горацій Дебовські.

Учасники дискусії наголошували, що модернізація аграрної освіти має стати одним із ключових чинників розвитку українського сільського господарства. Лише тісна співпраця держави, бізнесу, освітніх закладів і міжнародних партнерів здатна забезпечити підготовку фахівців, яких потребуватиме аграрний сектор уже найближчими роками.

Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery підтримує професійне навчання та перепідготовку кадрів у п'яти секторах економіки, які є визначальними для повоєнного відновлення України: будівництві, транспорті, сільському господарстві, виробництві та сфері послуг. Програма допомагає людям здобувати сучасні професійні навички, необхідні для працевлаштування, а роботодавцям — знаходити кваліфікованих працівників. Skills4Recovery спільно фінансується Європейським Союзом, урядами Німеччини, Польщі, Естонії та Данії. Реалізують програму Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL.

Попри гострий дефіцит кадрів, аграрний сектор уже шукає не тимчасові, а системні рішення. Бізнес готовий інвестувати в освіту, навчальні заклади — оновлювати програми, держава — змінювати підходи до професійної підготовки, а міжнародні партнери — підтримувати ці процеси. Від того, чи вдасться об'єднати ці зусилля, залежить не лише конкурентоспроможність українського сільського господарства, а й здатність країни забезпечити власне економічне відновлення та успішно інтегруватися до європейського ринку.

Більше новин читайте на сайті GreenPost