Історичні передумови ухвалення Декларації про державний суверенітет України

Щороку 16 липня Україна відзначає доленосну історичну дату — День прийняття Декларації про державний суверенітет України. Саме цього дня у 1990 році Верховна Рада тодішньої УРСР, виражаючи волю українського народу до створення власної самостійної держави, ухвалила документ, що заклав міцні правові, політичні та економічні засади сучасного українського суверенітету. Ця подія відбулася в умовах глибокої системної кризи радянської імперії та піднесення національно-визвольного руху, ставши фактичною предтечею проголошення повної незалежності України у серпні 1991 року.

Декларація стала маніфестом відродження української нації та встановлення верховенства її інтересів на власній землі. Документ визначав державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, а також незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Ухвалення акта відбулося шляхом поіменного голосування: «за» висловилися 355 народних депутатів при мінімальній кількості голосів проти, що продемонструвало колосальний політичний консенсус тогочасного суспільства.

Основними концептуальними розділами та принципами Декларації стали:

• Народовладдя: документ проголосив, що єдиним джерелом державної влади в Україні є її народ (громадяни республіки всіх національностей). Будь-які спроби виступати від імені всього народу з боку окремих політичних партій чи організацій суворо обмежувалися.
• Територіальне верховенство: територія України в її чинних кордонах проголошувалася недоторканною, суверенною та такою, що не може бути змінена чи використана без згоди самої республіки.
• Економічна самостійність: Україна задекларувала право на власну частку в загальносоюзному багатстві, створення власної фінансово-банківської системи, митниці, а також право на введення власної грошової одиниці та самостійне формування державного бюджету.
• Екологічна безпека: окремий акцент було зроблено на створенні національної системи радіаційного та екологічного захисту, що мало критичне значення для українців на тлі приховування радянською владою реальних масштабів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
• Зовнішня безпека та нейтралітет: Україна урочисто проголосила свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Історичний факт: Одразу після ухвалення Декларації Верховна Рада постановила вважати 16 липня святковим і вихідним днем. Саме тому перший День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня 1991 року. Лише після серпневого путчу та остаточного ухвалення Акта проголошення незалежності дату головного державного свята перенесли на серпень.

Сьогодні, в умовах відбиття повномасштабної збройної агресії та щоденної боротьби за існування української нації, Декларація про державний суверенітет набуває особливої ваги. Цей документ нагадує світу про те, що суверенне право українського народу самостійно визначати свою долю, розвивати державні інститути та інтегруватися до європейського простору є непорушним, історично обґрунтованим і юридично закріпленим вибором, який українські воїни продовжують героїчно захищати на полі бою.

Більше новин читайте на GreenPost.