- Головна
- Новини
- Енерго
- Зелена енергетика
- Гра в одні ворота: українці здобули перемогу у змаганнях електрокарів у Німеччині
Гра в одні ворота: українці здобули перемогу у змаганнях електрокарів у Німеччині
Слідом за чорною п'ятницею в Європі настали «чорні вихідні» для німецьких
шанувальників електрокарів – у фінальній гонці чемпіонату Eco Grand Prix «24 hours of Germany» домінував український екіпаж з Одеси.
Останній етап щорічних змагань на електромобілях зібрав рекордну кількість учасників –
понад двісті гонщиків на Jaguar, Hyundai, Kia, Mitsubishi, Opel, Peugeot,
Renault, VW плюс всілякі "тесли", на які припала половина пелетону.
Тим дивовижніше, що на гоночній трасі Motorsport Arena Oschersleben переміг
єдиний український екіпаж на чолі з одеситом Сергієм Вельчевим.
Причому дебютував він лише етапом раніше в жаркій Іспанії і фінішував тоді з солідним
відривом передостаннім. Але "розвідка боєм" дала зразкове розуміння
алгоритму піт-стопів, і в Німеччині українська команда на Tesla
Model 3 фінішувала на першій позиції, на превеликий жаль для старожилів чемпіонату. Наше інтерв'ю
для GreenPost відбулося за гарячими слідами – як тільки головний винуватець повернувся додому.
Сергію, вітаємо з впевненою, але несподіваною перемогою! Розкажіть, як Вас занесло до
рядів «парафіян церкви святого Ілона»?
- У 2008 році я зробив електричну Subaru Impreza, потім ряд інших проєктів і емпіричним
шляхом прийшов до розуміння що технічно Tesla на сьогоднішній день є одним з
кращих електромобілів. У EcoFactor є сервіс по електромобілях, в якому в
основному обслуговуються Tesla, ми самі їздимо на "теслах",
виробляємо для них зарядні станції.
Як ви опинилися серед учасників EcoGP і чому в іспанській гонці ви їхали на Renault
Zoe, а зараз – на своєму Tesla Model 3?
- Ми перебували в Іспанії у справах, і вже там дізналися про перегони від
організатора чемпіонату Рафаеля де Месте. Zoe виявився єдиним доступним в той
момент електромобілем. До того ж це був службовий автомобіль Eco Grand Prix. Ми
з радістю скористалися можливістю.
У Німеччині Ви настільки рано вийшли в лідери марафону, що вже до його середини
склалося враження, ніби гросмейстер грає з переможцем шкільної олімпіади. Але
що було не так в Іспанії?
- Ми розраховували на фініш строго за розкладом, але через виліт одного з учасників
гонка закінчилася на пів години пізніше. І довелося проводити додаткову
зарядку. Ми загубили багато часу.
Здавалося, що німці дуже привітно ставились до вас. Що трапилось з вашими німецькими сусідами по боксу? Вони спочатку зголосилися допомогти із зарядним обладнанням, але відразу
побігли до суддів.
- Вийшло з ладу наше зарядне і машина не заряджалась. Німці привітно запропонували поміч, але відразу настукали про це організаторам. Нам дали навіть 5 хвилин штрафу. Мені здається це стосується не тільки сусідів по боксу, тут скоріше різниця в ментальності. Думали що в Європі цивілізовані люди, а вони виявилися не такими приємними – однією рукою допомагають, іншою – скаржаться. Рафаель де Месте після гонки зауважив, що такої кількості скарг на лідерів ще не було.
Чи були якісь виверти, що ви використовували для виграшу?
- Мабуть нічого незвичного. Ми спали у машині: один керує, а інший дрімає на задньому
сидінні. Вирубали клімат іноді, а також багато вираховували.
На відміну від автогонок у електрокарів лише пара тактичних чинників – підзарядка
і шини. На який гумі Ви їхали?
- Бачив, що в Німеччині у деяких команд було кілька комплектів гуми під різну погоду. В Іспанії вони навіть використовували сліки. Самі ж ми їхали на тій стоковій гумі, на якій, власне, і приїхали в Ошерслебен. Докачали її до чотирьох атмосфер і – на старт.
Як Вам було мчати по льоду гоночної траси на колесах, надутих до 4 атмосфер?
- Супер. Колишній досвід невдалого дрифтера дуже допоміг – місцями їхали боком. Так що
навички ковзання на задньопривідному автомобілі зайшли на ура.
Чи є специфіка "вилову" електрокара при занесенні/знесенні?
- Специфіка однакова – і там, і там спрацьовує трекшн-контроль, якщо він включений. Високий
момент, доступний на електрокарах з самих "низів", дозволяє трохи
чіткіше реагувати на процеси, ніж на автомобілях з ДВС.
Скільки часу і коштів ви витратили на зарядку по дорозі до Німеччини і назад? Якими
мережами користувалися?
- На 3800-кілометровий маршрут "Одеса-Ошерслебен-Одеса" у нас пішло
близько 35 годин і $250. В Україні зупинялися на станціях Yasno і EcoFactor, а
в Польщі і Німеччині підзаряджалися на "теслівських" суперчарджерах.
Що відчуваєш, коли усвідомлюєш, що саме завдяки тобі далеко за межами України грає
гімн твоєї країни?
- Є бажання перемагати і продовжувати показувати, що ми гідні бути серед кращих.
Саме у мене і у команди "комплексу меншовартості" немає, але хочеться
показати іншим співвітчизникам, що з ним пора розлучатися. І не шукати причини
чому ми не можемо, а діяти.
Eco Factor team – різні автомобілі, різні екіпажі, різні стратегії. У наступному році
продовжите експериментувати?
- Плануємо й надалі їздити на "трійках", причому вже двома екіпажами і на всіх етапах. Благо, тепер їх буде тільки три і всі вони будуть проходити ближче до Одеси.
Читайте також: Ford робитиме автозапчастини з кавових відходів