Жителі сіл Студенок, Яремівка й хутора Пасіка Ізюмського району Харківської області стривожені намірами Газопромислового управління (ГПУ) «Шебелінкагазвидобування» встановити бурові майданчики у водоохоронних зонах річок Оскіл, Сіверський Донець і Теплянка. Де, ким і коли було прийнято таке рішення, жителі не знають.
«У селі почався збір підписів проти свавілля «Шебелінки», яка заради своїх комерційних інтересів готова знехтувати благополуччям місцевих жителів. Людей особливо хвилює проблема з проїздом через їхнє село важкого вантажного транспорту, який цілодобово обслуговує бурові майданчики», - повідомив GreenPost очільник екоорганізації «Грінда» Валерій Ловчиновський.
Село Студенок знаходиться на першій борової терасі, поруч з заплавою річки Сіверський Донець. У літні місяці, рано-вранці, особливо в безвітряні години, воно зазвичай приховано густим туманом. Цей феномен створюють потужні холодні джерела сусіднього урочища і малої річки Теплянка.
«Експлуатація бурових установок технологічно передбачає викиди в атмосферу безлічі речовин, які провокують захворювання дихальних шляхів. Жителі Студенка не хочуть рано-вранці замість чистого прохолодного повітря вдихати хімічні газоподібні коктейлі», - додає Валерій Ловчиновський.
В околицях с. Студенок. Фото Валерія Ловчиновського
Особливу тривогу мешканців викликає стан підземних ґрунтових вод в Студенку, які вже зараз відчувають неприпустиме навантаження в зв'язку з бурінням газових свердловин в околицях сіл Яремівка та Синичне. Вони почали збирати підписи під листами до Генеральної прокуратури та представників влади різних рівнів з вимогою заборонити буріння.
У той же час представники газопромислового управління запевняють, що буріння ведуть на великих глибинах, нижче водоносних горизонтів. І що ця діяльність не впливає на якість ґрунтових вод.
Але студенчани та яремівчани не вірять цим запевненням. І хоча й розуміють потреби держави в вуглеводнях, з одного боку, та, водночас, розуміють й технологію розвідки та видобутку цих корисних копалин. Поруч із селом Яремівка вже розташовано декілька свердловин та станція підготовки газу вищезазначеного підприємства. І наслідки діяльності підприємства, вважають жителі, негативно позначаються на їхньому здоров’ї та стані довкілля.
«Розміщення даної планованої діяльності ГПУ «Шебелинкагазвидобування» змінить умови нашого життя, створить екологічні ризики та загрози. Через село проїзд важкої техніки неможливий по об’єктивним причинам та законодавчим обмеженням. Спалення вуглеводнів, що передбачено багатьма технологічними процесами під час розвідки та видобутку вуглеводнів у заплаві (водоохоронній зоні) річок Сіверський Дінець та Оскіл у безвітряну погоду створить проблеми дихання мешканцям наших сіл, може спровокувати захворювання дихальних шляхів. Зміна гідрорежиму ґрунтових вод створить ризики для питного водопостачання села Студенок, відшкодувати які держава не бере на себе зобов’язань», - ідеться у листах жителів Ізюмського району.
У 2018 році знімальна група організації ГрінВідео зафіксувала випадок зливання відпрацьованої води у котлован (бурильники називають його «амбаром») без відповідних дозволів та з використанням автомобілів, призначених для перевезення токсичних речовин.
«Амбар» був без гідроізоляції, тобто злита рідина мала усі можливості просочитися у ґрунтові води і промандрувати до колодязів мешканців Студенка. Тож не дивно, що мешканці з такою недовірою ставляться до нових свердловин.
Переживають вони й за свої дороги. І цілком справедливо.
«Проїзд великогабаритного транспорту сільськими дорогами заборонений, зокрема, транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн, або фактичною масою понад 24 тонни, та багатьох видів іншого транспорту. Рух великогабаритного транспорту повинен відбуватись на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Ці вимоги встановлені у п.п. 22.1–22.7 Правил дорожнього руху та Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою КМУ № 30 від 18 січня 2001 року», - прокоментував ситуацію юрист ЕкоПраво-Київ Сергій Стільченко.
Велика вірогідність, що постраждає довкілля. Фактично географічним центром території буріння є об’єкт природно-заповідного фонду України ландшафтний заказник місцевого значення «Синичинский», який охороняє цінні природні комплекси та види рослинного й тваринного світу, які занесенні до Червоної книги України.
Також у межах зазначеної території знаходиться мала річка Теплянка. Закон охороняє весь водозбірний басейн малих річок.
«Відповідно до «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», затвердженого постановою КМУ № 486 від 8 травня 1996 року, зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням в т. ч. лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води (п. 8 Правил). У водоохоронній зоні заборонено проведення господарської діяльності та використання хімікатів», - додає Сергій Стільченко.
Крім того, згідно з положеннями ст. 88 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги (ПЗС) встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів. Наявні у мешканців Ізюмщини дані говорять, що буріння призведе до порушення режиму ПЗС.
А ще поряд із запланованою діяльністю знаходиться Букінський водозабір, з якого Оскільська ОТГ в місті Оскіл отримує чисту питну воду.
Мешканці сіл, біля яких заплановані нові свердловини, готові до жорсткого протистояння, у тому числі до судових баталій.
«Ми розуміємо, що порушення всіх вищезазначених норм зазначеною планованою діяльністю – це привід для скарг та судових позовів з боку всіх наших мешканців і власників (користувачів) домоволодінь чи земельних ділянок з вимогами компенсації шкоди, і звісно, у разі початку такої діяльності, використаємо цю можливість, що, насправді, не покращить імідж цих суб’єктів господарювання. Але також ми розуміємо, що природа невідновна, і краще її зберегти зараз. Тому просимо не доводити цю справу до суду», - ідеться у листах.
Довідка: Гідравлічний розрив пласта (ГРП) (або коротко «фре́кінг», від англ. «fracking») — це технологічний процес закачування рідкої суміші під тиском, достатнім для розкриття природних чи утворення штучних тріщин у продуктивному пласті (зазвичай зі щільних порід) із подальшим закачуванням рідини (на водній або вуглеводневій основі, кислотні розчини тощо) із розклинювачем або без нього для створення високої пропускної здатності з метою отримання припливу пластових флюїдів у свердловину після закінчення процесу (Вікіпедія).
«Ми стурбовані тим, що процес підготовки до видобування сланцевих газів (газів щільних порід) відбувається закрито від місцевих громад, фахівців, представників громадських екологічних організацій. Екологічні ризики від видобування сланцевого газу є значними в короткотерміновій та довгостроковій перспективі. В першу чергу, це – загрози для існування природних ландшафтів, родючих ґрунтів; вилучення великих об’ємів води (якої в Україні і зараз вже не вистачає, навіть для питних потреб), велика ймовірність порушення геологічного середовища і, внаслідок цього, загроза забруднення водоносних горизонтів підземних вод. Існують технологічні проблеми зберігання і очистки тисяч тон, забруднених відпрацьованих вод небезпечними для довкілля реагентами», - сказала GreenPost голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Як ми вже писали, екологи вимагають створення нового нацпарку на Харківщині.
Нагадаємо, Європарламент стурбований екологічною політикою в Україні.