Догори
Дати відгук

Екологічна катастрофа у морі: «Вишки Бойка» палають четвертий рік поспіль

Війна на «Вишках Бойка» нищить екологію Чорного моря.

3 хв на прочитання10 Січня 2026, 16:50
Фото з відкритих джерел Фото з відкритих джерел
Поділитись:

У Чорному морі продовжують безперервно палати так звані «Вишки Бойка» — бурові платформи, які Росія захопила ще у 2014 році та згодом перетворила на військові об’єкти. За словами доктора біологічних наук та співробітника Національного природного парку «Тузлівські лимани» Івана Русєва, пожежа на об’єктах триває вже четвертий рік, спричиняючи масштабне забруднення довкілля. Стовп отруйного диму від горіння вуглеводнів розповсюджується на величезні відстані, охоплюючи європейський простір, а заграву від вогню періодично спостерігають мешканці півдня Одещини навіть із території заповідника. Супутникові знімки підтверджують, що активне горіння на одній із платформ не припиняється з червня 2022 року, а на іншій — з серпня 2024 року.

Ці платформи, серед яких «Петро Годованець», «Україна», «Таврида» та «Сиваш», мали стратегічне значення для окупантів. Російські війська встановили на них вертолітні майданчики та засоби радіоелектронної розвідки, зокрема РЛС типу «Нева» та гідроакустичні системи. Це дозволяло ворогу повністю контролювати повітряний, надводний та підводний простір у північно-західній частині моря між Кримом та Одесою. Проте завдяки операціям українських спецпризначенців та атакам СБУ з використанням повітряних і морських дронів, військові потужності ворога на вишках було суттєво підірвано. Зокрема, у травні 2025 року вдалося остаточно знищити ключові станції стеження, хоча пожежі на свердловинах, які неможливо загасити в умовах бойових дій, продовжують отруювати атмосферу.

Попри екологічний тиск від пожеж на вишках, гідрологічна ситуація в самому заповіднику «Тузлівські лимани» на початку січня 2026 року демонструє ознаки покращення. Завдяки природним процесам та зимовим циклонам відновили роботу ключові водні артерії. Зокрема, на піщаному пересипі знову запрацювали протоки між Чорним морем та лиманами Джантшейський і Бурнас. Через ці прориви до заповідних акваторій щодоби надходять сотні тисяч кубометрів морської води. Додатково наповнення відбувається за рахунок підйому рівня води в Дунаї: через канал Дунай-Сасик вода потрапляє до водосховища Сасик, а звідти — через шлюз «Катранка» — до системи лиманів.

Загалом за останні місяці до Тузлівських лиманів надійшло понад 50 мільйонів кубометрів води, що суттєво оздоровило екосистему порівняно з посушливим літом 2025 року. Активний водообмін допомагає частково компенсувати негативний вплив війни на морську флору та фауну, проте проблема палаючих веж залишається відкритою раною в екології регіону. Поки тривають бойові дії, шансів на ліквідацію цього потужного джерела забруднення практично немає, що робить «Вишки Бойка» одним із найтриваліших екологічних злочинів сучасності.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Більше з GreenPost
Вплив іранського конфлікту на фермерів України
Подвійний удар по агросектору: як війна на Близькому Сході виснажує українських фермерів
2 хв на прочитання41 хвилину тому
Фото ілюстративне / Главком
На Київщині та Прикарпатті рятувальники дістали тіла загиблих із водойм
1 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне / Агросвіт
Дефіцит азоту: фермери масово переходять на сульфат амонію через блокування світового імпорту
2 хв на прочитання3 години тому
Аналіз овочевого ринку України: ціни, тренди та прогнози
Овочева головоломка: борщовий набір дешевшає, а тепличні овочі стають предметом розкоші
3 хв на прочитання5 годин тому
Стратегії виживання: як зменшити витрати на дизель та добрива під час весняної кампанії
2 хв на прочитання6 годин тому
Секрети врожайної малини: чому полуниця — найгірший сусід для ягідника
2 хв на прочитання8 годин тому
Останні години випробування: як правильно завершити Великий піст у Велику суботу
3 хв на прочитання9 годин тому
Життя в русі: як сучасна медицина долає виклики хвороби Паркінсона
2 хв на прочитання11 годин тому