Дискусії про реформи: чому пропозиції щодо зміни тексту «Ще не вмерла...» залишаються нереалізованими

3 хв на прочитання2 години тому
Футболістки збірної Ірану просять притулок в Австралії після протесту: втручання Дональда Трампа

Найбільше сумнівів викликають перші рядки гімну.

Сьогодні, 10 березня, українське суспільство відзначає День Державного Гімну — свято одного з головних символів суверенітету, що об'єднує націю в боротьбі за незалежність. Офіційний статус цієї дати був закріплений Кабінетом Міністрів у 2021 році, хоча сама історія твору налічує понад 160 років.

Вибір 10 березня не є випадковим: саме цього дня у 1865 році в Перемишлі (Польща) вперше публічно прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на вірші Павла Чубинського. Виконання відбулося на урочистостях до роковин смерті Тараса Шевченка. З того часу «Ще не вмерла Україна» стала неофіційним гімном національно-визвольних змагань.

Варто зазначити, що в експертних колах існують пропозиції щодо перенесення свята на 15 січня. Саме цього дня у 1992 році Верховна Рада офіційно затвердила музичну редакцію Гімну, що є ключовим актом сучасного державотворення

Текст Гімну: боротьба за сенси

Найбільш дискусійним питанням залишається редакція тексту. Критики часто вказують на нібито пасивний характер перших рядків, пропонуючи замінити «Ще не вмерла...» на більш ствердні варіанти, як-от «Переможе Україна» або «Процвітає Україна».

Зокрема, у 2022 році на розгляд парламенту подавалися законопроєкти №7162 та №7162-1, які пропонували радикальне оновлення слів. Проте ініціативи не знайшли підтримки з кількох причин:

Конституційний бар'єр. Державний Гімн захищений статтею 20 Конституції України. Зміни до цього розділу потребують 300 голосів депутатів та проведення всеукраїнського референдуму, який неможливий в умовах воєнного стану.

Культурна традиція. Філологи наголошують, що вислів «Ще не вмерла...» є калькою з європейських національних гімнів (зокрема польського) і означає не процес згасання, а констатацію того, що держава стоїть і боротьба триває.

Політична позиція. Керівництво держави та значна частина суспільства вважають, що під час війни зміна символів є недоречною, оскільки класичний текст набув нового, пророчого змісту.

Основна хвиля пропозицій щодо зміни Гімну припала на весну 2022 року. Депутати пропонували змінити тональність тексту з «очікувальної» на «ствердну», вважаючи, що під час повномасштабної війни нація вже довела свою спроможність, і це має бути відображено в офіційному символі.

Найбільш обговорюваними стали два підходи, зафіксовані у законопроєктах:

Елемент текстуЧинна редакція (2003 р.)Варіант №7162 (проєкт Г. Третьякової)Варіант №7162-1 (проєкт Л. Василів)
ПочатокЩе не вмерла України і слава, і воляПереможе Україна! І слава, і воляПроцвітає України і слава, і воля
ЗверненняЩе нам, браття молодіїВже нам, браття українціВже нам, браття молодії
ДоляУсміхнеться доляУсміхнулась доляУсміхнулась доля
ВорогиЗгинуть наші вороженькиГинуть наші вороженькиНикнуть наші вороженьки
ДіїДушу й тіло ми положимДушу й тіло ми зміцнилиДушу й тіло ми піднімем

На сьогодні чинною залишається редакція 2003 року, яка складається лише з першого куплету та приспіву вірша Чубинського.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: