Дикі корови Чорнобиля — унікальний випадок для нашої країни: що про них відомо

Полісся — це унікальний історико-географічний регіон, який охоплює північні області нашої країни. Завдяки річкам, болотам і лісам ця територія чудово підходить для проживання різноманітних видів тварин. Саме на Поліссі відбувся унікальний випадок для нашої країни — домашня худоба здичавіла, колишні свійські корови тепер комфортно почуваються у дикій природі. Про це розповідає чернігівський портал 0462.ua.

Колишня домашня худоба

Факт здичавіння домашніх корів зафіксували у межах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Тримали худобу самосели села Луб’янка, що входить до списку населених пунктів Зони відчуження. У 2016 році останній господар корів помер, залишивши їх без догляду, що й стало причиною здичавіння худоби.

«Генетично від домашніх вони нічим не відрізняються, але поведінка інша. Процес здичавіння має проходити досить тривалий час, у нас цей процес пройшов доволі успішно. Ми завдячуємо знанням наших предків, які відпрацювали технологію утримання худоби у лісовій місцевості, на хуторах, при мінімумі затрат. Вже з 2019 року вони при зустрічі з людьми чи автомобілем тікають, і в останні роки така поведінка стала ще більш яскраво вираженою. Хоча окремі особини можуть проявляти до людей спокійну поведінку, є навіть корови, які приходять до військових за хлібом. Раніше в них була орієнтовна поведінка, яка притаманна для стадних тварин, наприклад, для коней Пржевальського. Це коли при зустрічі з підозрілим об'єктом все стадо вишиковувалося у пряму лінію й уважно спостерігало за цим об'єктом. Ну і через певний час вони втікали», — розповідає Сергій Жила, старший науковий співробітник лабораторії флори і фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Здичавіле стадо Чорнобильського заповідника утворює структуру, яка нагадує стадо дикого предка домашньої корови тура, коли телята розташовані посередині, а дорослі корови та бугаї навколо них. Ці тварини належать до чорнорябої аборигенної породи. Чому всі тварини однакового забарвлення? Бо саме ця порода дісталася колись селам, які її утримували.

До повномасштабного вторгнення у стаді з 20 голів нараховувалося 10 корів, 8 бугаїв і двоє телят. Стадо має головного бика та складається з різновікових особин.

«Це таке структуроване ієрархічне утворення, де є головний бик, який має право на спаровування, і всі нащадки йдуть від нього. Воно дуже корисне тим, що в екстремальних умовах цей досвідчений бугай керує стадом. У стаді є інші бугаї, конкуренція дуже гостра, і зрозуміло, що кожен бугай хоче стати головним, тому періодично відбуваються якісь турніри. Як правило, це трапляється тоді, коли вже виростає достойний суперник, а головний бугай за віком стає менш життєздатним», — говорить Сергій Жила.

Кілька років тому у стаді здичавілих тварин відбулася заміна головного бугая. Колишній лідер втратив одне око, в нього вже проявлялися ознаки старіння, тому його місце зайняв новий, молодий бик.

Спосіб життя диких корів

Коровам комфортно у дикій природі, проблем із їжею не виникає навіть узимку.

Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферні заповідник

«Спочатку ця худоба утримувалася співгодівлею, а потім, з тієї причини, що уже господарі не могли заготовити на них їжу, вони почали практикувати зимовий випас. Це споконвічна система утримання на хуторах, яка була поширена колись у районі Поліського заповідника. Худоба дуже гарно зимує на рештках травостою, пирію, злаків, поїдає гілки. Вони з осені накопичують достатню кількість жиру, ночівля у них відбувається переважно в полишених сараях чи покинутій фермі, тому вони менше енергії витрачають на зігрівання тіла. Фізіологічний стан у них прекрасний, проблем з утриманням немає», —  пояснює Сергій Жила.

Якщо лежить невеликий пухкий сніг, то корови харчуються залишками сухої рослинності. На відміну від оленя чи коня, ця тварина не може тривалий час простояти на трьох ногах, аби четвертою розгрібати сніг, тому корови розсовують його мордою і так дістаються до їжі. Особливістю копитних Чорнобильського заповідника є те, що вони харчуються здичавілим барвінком, який росте у покинутих людьми місцях. Дикі корови забезпечені їжею на зиму, але якщо буде велика ожеледиця чи нестача корму, вони почнуть гинути.

Цим коровам доводиться проходити тяжкий і жорстокий природній добір. Як відомо, жителями полісся є такі хижаки, як вовк, рись і навіть ведмідь. Проте високого рівня загибелі дикої худоби від лап хижаків не зафіксовано.

«Худоба при нападі хижаків організовує колективну оборону. Окультурена сільська череда починає втікати, кожен біжить у різному напрямку, і це найгірший сценарій, бо серед них вибирають якусь одну — і хижак легко з нею справляється. Дикі корови всі разом починають оборонятися, розміщують всередину найбільш незахищених, таких як телята, а самі стають по краях. Є таке поняття, коли худоба починає ревище. Це неймовірно агресивний стан, може бути спричинений якимись запахами. Корови починають ревти, гребти копитами землю і нападати. Якщо немає якогось видимого ворога, то вони можуть битися між собою, навіть покалічити одна одну», – говорить співробітник Чорнобильського заповідника.

Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферні заповідник

Сільська корова без доїння може відчувати дискомфорт і біль, натомість у здичавілих ніякого доїння нема. Коли худоба живе весь час у дикій природі, вона вже годується не так, як на фермах, тому молочна продуктивність у них набагато менша, телята з цими речами справляються дуже добре, пояснює Сергій Жила.

Коли рогата худоба має меншу молокопродуктивність, і її не використовують інтенсивно, вона живе набагато довше. Якщо корови на фермах не можуть досягти навіть десятирічного віку, а звичайні сільські живуть близько 12-15 років, то дикі доживають орієнтовно до 17 років.

Величезна користь для природи

Саме великі травоїдні тварини у давні часи формували наш ландшафт. Оскільки зараз місцеві жителі майже не проводять випас худоби на багатьох ділянках, в екосистемі утворилася проблема. Худоба при випасі формує специфічні природні ліси, які більш стійкі до пожеж. Це створює умови для проживання різноманітних видів птахів, ссавців і комах. Попри те, що здичавілі корови — це звичайна чорноряба порода, вони неймовірно цінні для відновлення природи.

«Я в цьому році проїхав велику частину Полісся, і хочу сказати, що зараз велика біда на чернігівських луках. Через те, що призупинився випас і косіння, там масово заселяється неприємна трава куничник. Вона дуже груба для худоби, несмачна, і вона витісняє інші трави та накопичується, і якщо влітку загориться — буде дуже велика проблема. Без випасу травоїдних накопичується велика кількість палива. Ми зараз переходимо в дуже неприємну ситуацію, коли у нас проходять величезні пожежі, вже горять населені пункти, чого раніше не було», – зазначає співробітник Чорнобильського заповідника.

Дикі корови, Фото: Сергій Жила

Територія Полісся потребує випасу травоїдних, саме тому до Чорнобильського заповідника планували привезти зубрів, але повномасштабне вторгнення завадило це зробити. Зубри здатні протистояти вовкам і поїдають траву, неначе газонокосарка. Це дуже важливо, адже потім виростає маленька та соковита трава, якою харчуються інші тварини, такі як заєць, косуля чи олень. Наразі зберігання якісного травостою лежить на диких коровах.

Збройний конфлікт стоїть на заваді розмноженню

Територія, де проживає ця худоба — це прикордонна зона, яка є доволі небезпечною. Протягом 2019-2022 років чисельність стада складала близько 20 голів. На жаль, великого приросту не фіксувалося — в середньому із загального стада виживало двоє молодих телят. Порахувати чисельність диких корів наразі неможливо, але вони досі існують.

Фото: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферні заповідник

«Їх бачили в кінці минулого року, також там стоять фотопастки, плюс сліди перебування. Є такі неперевірені дані, що, можливо, там сформувалося зараз два невеликі стада. Напрямок через Чорнобильський заповідник був дуже проблемний у 2022 році, і тому зараз немає змоги повноцінно працювати. Відомо тільки, що дикі корови вижили, серед них є і телята, вони розмножуються, це ще життєздатна структура. Зрозуміло, що чисельність трішки скоротилася, але говорити про те, що вже завтра корови зникнуть, не можна. Багато випадків відомо стосовно лося, коней чи інших великих тварин, коли вони наступають на протитанкові міни — і ті спрацьовують Це велика проблема для стадних тварин, тому що, як правило, при одному підриві гине кілька особин», — розповідає Сергій Жила.

Вільне відвідування території Чорнобильського заповідника й раніше було під забороною, а у воєнний час і поготів, оскільки це несе велику небезпеку. Господарями безлюдного місця є тварини, здатні вижити без догляду людей. Дикі корови Чорнобиля, які пристосувалися до не простих для цього виду умов, унікальні.

Більше новин читайте на GreenPost.