Дотримуємось інформаційної гігієни в період пандемії: як не дати себе обдурити

З початком пандемії світом шириться величезний обсяг неправдивої ​​інформації тa відверто крикливих теорій змови, що стосуються вакцинування. Насправді, «страшилки» щодо вакцин вже досить довгий час наявні в інформаційному просторі. Ними успішно спекулюють різні суб’єкти дезінформації — як державні, так і недержавні.

Таке повідомлення з'явилося на сайті Єврокомісії.

У 2018 році Американський журнал захисту суспільного здоров'я опублікував результати дослідження, згідно з якими понад 93 % повідомлень стосовно вакцин, розміщених у твітері з 2014 до 2017 рік, були опубліковані зловмисними обліковими записами. Ці облікові записи, деякі з яких були пов’язані із сумнозвісною «фабрикою тролів», розташованою в Санкт-Петербурзі (Росія), публікували дописи як на захист вакцин, так і проти них, для того, аби посіяти ворожнечу та сум’яття і таким чином підірвати довіру громадськості до вакцинування.

Глобальна пандемія, яку супроводжує «інфодемія», названа так Всесвітньою організацією охорони здоров'я, надала поштовх поширенню дезінформації, спрямованої проти вакцинування. Справді, вакцини, як і проблеми, пов’язані зі здоров’ям загалом, створюють сприятливе підґрунтя для різного роду дезінформації. Йдеться про дуже складні теми, що спонукають нас до пошуків нової інформації (особливо тоді, коли про новий коронавірус було відомо дуже мало) і, водночас, часто викликають почуття цікавості, страху, тривоги та занепокоєння. Минулі дослідження показали, що поєднання «новизни» та емоцій сприяє поширенню неправдивих тверджень майже в шість разів швидше, ніж правдивих.

Саме тому численних суб’єктів дезінформації, включно з іноземними державами, так приваблює тема вакцинації. Вона може бути використана для того, аби посіяти ворожнечу, загострити відчуття страху, поглибити соціальну поляризацію, а також підірвати довіру до системи охорони здоров'я, органів державної влади, науки та засобів масової інформації.

Дуже часто дезінформаційні меседжі стосовно вакцин вибудовуються навколо так званого «зерна істини», що робить їх більш правдоподібними та стійкими до спростування. Наприклад, для дискредитації одного з виробників вакцини проти COVID-19 російські ЗМІ, підконтрольні державі, взяли за основу правдиве твердження про те, що вакцина цього виробника була розроблена з використанням вірусного вектору шимпанзе, та назвали її «мавпячою вакциною». Подібне формулювання мало на меті не лише висміяти виробника вакцини, але й підсилити побоювання щодо її безпеки та «чистоти».

Що можна зробити?

Подібно до того, як вакцини можуть сформувати імунітет до вірусів, в тому числі до COVID-19, ми також можемо сформувати імунітет до дезінформації, причому зробити це самостійно. Правила гігієни, такі як часте миття рук, допомагає захиститися від COVID-19. Подібним чином інформаційна гігієна може сповільнити поширення шкідливої ​​ ​​неправдивої інформації, особливо в соціальних мережах.

Для того, аби підтримувати інформаційну гігієну — зупиніться та подумайте, перш ніж поділитися певним контентом в Інтернеті чи взаємодіяти з ним. Запитайте себе:

Чи викликає цей контент довіру? Новини доволі часто нецікаві, за винятком тих рідкісних випадків, коли, наприклад, двоє хлопців врятували собаку з крижаної води, а згодом виявилось, що то був вовк. Якщо контент викликає у вас хвилювання, зробіть паузу й обов’язково перевірте: чи був матеріал надрукований десь ще? Чому ви впевнені, що це правда? Зверніть увагу на те, як використовуються зображення, смайли, заголовки: чи вони викликають у вас певні емоції? І пам’ятайте, велика кількість підписників не обов’язково означає, що акаунт у соціальних мережах є надійним джерелом!

Хто автор цього повідомлення? Чи можете ви знайти його попередні матеріали? Оскільки шановані журналісти та експерти завжди мають послужний список, знайти його не становитиме труднощів. Ваш «друг» у мережі «Фейсбук» не обов’язково є фахівцем із цих питань, тож якщо ви натрапили на експерта, варто перевірити, чи він/вона справді має необхідну кваліфікацію у відповідній сфері.

Що є джерелом тверджень? Суб’єкти дезінформації часто посилаються на анонімні «інсайдерські» джерела, яких може навіть не існувати (найбільш відомий приклад — так звана теорія змови Q-anon)! Будьте особливо пильними, якщо ці анонімні джерела використовують загальні фрази, які неможливо перевірити. Наприклад, висловлювання: «все пов’язано»; «насправді це не так, як здається»; «вони не хочуть, щоб ти знав правду»; «існує таємний порядок денний» — це типові формулювання, що свідчать про дезінформацію. У контексті вакцин часто у принизливому тоні використовують такі поняття, як «змова великих фармацевтичних компаній» та «мейнстримні ЗМІ», щоб підірвати довіру до виробників вакцин і журналістів.

Чи можна довіряти цьому ЗМІ? Авторитетні та професійні ЗМІ не будуть оприлюднювати конспірологічні теорії, а матеріали, що висвітлюють проблему однобічно, розміщуватимуть там, де їм і належить бути — в розділі авторських колонок. Авторитетна журналістика дотримується визначених стандартів у цій сфері: стаття має містити більш, ніж одне джерело та представляти збалансовані погляди на тему. Якщо у  вас є сумніви, зверніться до розділу, який містить інформацію про ЗМІ та контакти. Якщо це справді надійне джерело, ви знайдете список журналістів, які працюють у штаті та прозору інформацію щодо організації та її фінансування.

До слова, більшість українців не планує робити щеплення від коронавірусу, навіть якщо вакцинація буде безкоштовною.

Згідно з даними опитування, проведеного соціологічною групою Рейтинг із 14 до 16 січня 2021 року, 56 % громадян країни не готові робити щеплення, якщо вакцина буде доступною в аптеках. За умови, що щеплення буде безкоштовним, готові вакцинуватись 43 % (не готові — 52 %). 

Готові вакцинуватись від коронавірусу, якщо вакцина буде доступна в аптеках, 39 %.  Підтримка безкоштовної вакцинації у динаміці впала (у листопаді безкоштовне щеплення підтримували 55 %).