«Доб'ють рано чи пізно»: Кримський міст підірвали вдруге за дев'ять місяців — як це вдалося
До осені минулого року Кримський міст вважався практично невразливим.
Рано-вранці 17 липня Кримський міст був підірваний удруге — вперше це сталося 8 жовтня 2022-го. Сталося це незважаючи на всі заходи безпеки, вжиті російськими спецслужбами після тогорічної атаки. «Дзеркало» розбираєтсья, хто і як міг це зробити та чого чекати тепер.
Що відомо зараз
Якщо коротко, то ситуація зараз приблизно така:
- один проліт автомобільного мосту в районі 145 опори підірваний, ще один просів. Залізничний міст майже не постраждав, ним знову ходять потяги. Частину вантажних машин тепер переправлятимуть на поромах, пасажирів автобусів перевозять електричками, вантажівки та легковики відправлять в обхід анексованими територіями (так званим сухопутним коридором до Криму);
- загинуло двоє людей, постраждала одна;
- офіційні особи Росії стверджують, що до атаки причетна Україна за підтримки спецслужб США та Великої Британії, а удар по мосту завдавали безпілотні водні мотоцикли. Офіційно Україна відповідальності за удар на себе не брала, проте джерела в СБУ повідомили відразу кільком українським виданням, що міст був підірваний внаслідок спільної операції Служби безпеки та Військово-морських сил країни. Як інструмент були вказані «надводні безпілотники»;
- у ЗСУ заявили, що вибухи на мосту могли бути російською провокацією на тлі питання пролонгації зернових угод. Пізніше Росія заявила про зупинення угоди, але прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що міст тут ні до чого.
Чим міг бути підірваний міст
Хоча обидві сторони говорять про використання безпілотників, що переміщаються по воді (чи навіть під нею), про конкретні тактико-технічні характеристики цих апаратів практично нічого не відомо. Найімовірніше, перед нами не ті дрони, якими «перевіряли на міцність» порт у Севастополі, починаючи з минулої осені (а остання атака сталася кілька днів тому).
Тоді ЗСУ атакували цілі порівняно невеликими безпілотними катерами, які пересувалися поверхнею і, ймовірно, могли нести лише кілька десятків кілограмів вибухівки. Цього достатньо, щоб спробувати потопити кораблі Чорноморського флоту, але для пошкодження конструкції Кримського мосту потрібні значно серйозніші заряди.
Разом із тим варіант із гідроциклами чи іншими видами безпілотників, що занурюються у воду, поки будуть не більше ніж ворожінням: якоїсь інформації про наявність таких апаратів у ЗСУ немає. Однак проросійські джерела стверджують, що міст міг підірвати британські підводні безпілотники Remus 600 «з додатковим навантаженням вибухівки».
Теоретично, такі дрони можуть бути у ЗСУ — Велика Британія ще торік заявляла про постачання неназваних підводних апаратів Україні (деякі припустили тоді, що саме про дрони серії Remus).
Однак саме собою це нічого не пояснює: британський апарат створений для розмінування, як і скільки «додаткового навантаження вибухівки» він здатний брати і чи здатний — питання відкрите. Чи ці машини можуть потай підбиратися до противника — їх виробляли для зовсім інших цілей.
Теоретично можна припустити, що дрони тут взагалі ні до чого. На відміну від осені минулого року, сьогодні українці мають далекобійну зброю, здатну діставати до мосту — це крилаті ракети Storm Shadow. Однак для такого масштабу руйнувань однієї ракети, найімовірніше, не вистачило б. А не помітити більш-менш масового прильоту сьогодні навряд чи можливо.
Тому з упевненістю говорити про зброю, яка вразила Кримський міст, поки не вийде — можливо, у майбутньому будуть нові подробиці.
Навіщо підривати Кримський міст
В офіційному коментарі Служби безпеки України щодо підриву мосту спікер Артем Дехтяренко згадав слова голови відомства Василя Малюка — останній зазначав, що норми міжнародного права дозволяють перерізати логістичні зв'язки ворога. Кримський міст, сказано у коментарі, є одним із таких коридорів поставок для ЗС РФ.
Варто зазначити, що це не перший міст у Криму, який зазнав атаки за останні тижні. У ніч на 22 червня ЗСУ завдали удару по мосту через Чонгарську протоку в Азовське море — вона з'єднує анексований Крим із Мелітополем.
Російська служба Бі-бі-сі вказувала, що удар по цьому об'єкту сильно нагадує удари по Антонівському мосту й інших переправам через Дніпро, які ЗСУ активно завдавали минулого літа. У результаті використання першого стало майже неможливим, постачати російське угруповання в Херсоні стало вкрай важко й усе закінчилося його відступом із міста у листопаді 2022 року.
Удар по Кримському мосту цілком укладається в цю логіку — в умовах контрнаступу України, що триває, знищення всіх можливих переправ означає максимальне навантаження логістики (а на півдні України, включаючи Крим, перебувають приблизно 150 000 російських військових). Щоправда, основні перевезення на півострів ідуть залізничною, а не автомобільною гілкою (а вона не пошкоджена). Однак зовсім не факт, що цей удар останній.
Про що каже атака саме зараз і чим відповість Росія?
Насамперед про те, що російська сторона з якоїсь причини не змогла забезпечити безпеку об'єкта після того, як його було підірвано у жовтні 2022 року.
До осені минулого року Кримський міст вважався практично невразливим. За інформацією російських джерел, споруду охороняли два полки С-400 (більше 40 пускових установок), системи ППО «Панцир-С1», переносні зенітні комплекси, а також супутники, авіація, сухопутна техніка та бойові дельфіни. Своєчасне виявлення погроз мали забезпечувати потужні радари й акустичні системи, щоб не допустити раптового удару ні з повітря, ні з моря.
У випадку з першою атакою обійти захист могли досить просто — за офіційною російською версією, виною всьому став вибух вантажівки, яка їхала мостом. Великовантажам незабаром взагалі заборонили використовувати цей шлях — щоправда, обіцяли знову дозволити проїзд у березні 2023 року, але не зробили цього. Заходи безпеки на Кримському мосту мали посилити за власним наказом Володимира Путіна. Що ж у результаті?
Автомобільну частину мосту підірвали вже суто «військовим» способом, без використання цивільного транспорту — найімовірніше, за допомогою водних безпілотників. Незалежно від того, як вони виглядають і який заряд вибухівки несуть — цим апаратам вдалося подолати всі межі захисту мосту та підірватись біля самої опори. Мабуть, або російські системи захисту виявилися недосконалими, або українська сторона (якщо вона завдала удару) зуміла завдяки новій техніці й/або тактиці навчитися проривати такі заслони.
«Підрив моста раз на 9 місяців — це система. Можна скільки завгодно говорити про „моральні ефекти“ чи „немає результатів у наступі“, але міст підірвано, рух зупинено, загинули люди. Знову будуть місяці ремонту. Те, що перевіряли багажники та проморгали атаку з моря, хоча буквально за день до цього була атака на Севастополь, — це теж неймовірно. Думаю, можна закладатись на те, що міст вони доб'ють рано чи пізно», — написав із приводу інциденту російський «воєнкор» Роман Сапоньков.
Поки що складно говорити, чи буде якась помітна реакція Кремля на інцидент. Після вибуху об'єкта 8 жовтня минулого року армія РФ відповіла регулярними ракетними ударами по інфраструктурі, включаючи енергетичну. Однак вони завдаються і зараз — на міста України майже щоночі летять то ракети, то іранські дрони. Збільшити їхню інтенсивність Москва навряд чи може це питання не бажання, а наявності великих запасів снарядів.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков уже заявив, що відповіддю буде «досягнення цілей СВО», тобто, за фактом, просте продовження війни.
Також ми розповідали, що РФ не має засобів для ефективної боротьби з українськими напівзанурювальними дронами-камікадзе — полковник російської авіації.
