Догори
Дати відгук

Чи буде що їсти: наслідки осінньої посухи і малосніжної зими в Україні

4 хв на прочитання17 Лютого 2020, 15:49
Поділитись:
17.02.2020 | Олег Листопад

Восени 2019 року в Україні спостерігалося одне із найгірших зволоженнь ґрунту під озимими культурами майже на всій території країни внаслідок літньо-осінньої засухи. Дефіцит вологи протягом листопада-січня у деяких регіонах України не сприяв росту та розвитку озимих культур. Січень за кількістю опадів був одним із найсухіших за весь період метеорологічних спостережень (регулярні метеоспостереження в Україні ведуться 120 років – ред.). На сьогодні кількість опадів за листопад-січень склала в середньому лише 50-60% від норми опадів для цього періоду. Стійкого снігового покриву не було, ґрунт практично всю зиму талий.

Чи загрожує Україні неврожай цього року у зв’язку з вищезазначеними кліматичними складнощами та як малосніжна зима та суха осінь позначаться на сільському господарстві та бюджеті держави, - на ці питання GreenPost відповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас ВИСОЦЬКИЙ.

Найгірші умови за 120 років

Пане Тарасе, як міністерство оцінює погодні умови другої половини минулого та початку цього року? Як вони позначаться на урожаї-2020?

Аномально тепла зима та відсутність снігу наразі не становить загрози майбутньому врожаю озимих культур і дала можливість отримати сходи на більшій частині площ пізніх посівів.

Можливі морози в лютому-на початку березня та пізнє відновлення вегетації можуть виявитись єдиними факторами, які можуть негативно вплинути на стан посівів озимих культур.

Чи проводився Міністерством аналіз впливу погодних умов зими 2019-2020 років на майбутній урожай?

Стан обстеження посівів показує, що із посіяних 7,6 млн га озимих зернових культур сходи отримано на площі 7,3 млн га (96% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 6,1 млн га (84%), слабких та зріджених 1,2 млн га (16%). Крім того, сходи озимого ріпаку із посіяних 1,3 млн га отримані на площі 1,25 млн га (96% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 1,05 млн га (84%), слабких та зріджених 0,2 млн га (16%). В даний час озимі культури перебувають у стані неглибокого зимового спокою. Українським гідрометцентром та обласними центрами з гідрометеорології постійно проводиться аналіз впливу погодних умов на перезимівлю озимих культур. 25 січня 2020 р. на спостережних ділянках метеостанціями були відібрані зразки озимих культур для визначення їх життєздатності. Результати відрощування зразків будуть оприлюднені.

Скільки втратимо грошей? Які збитки прогнозуються?

Наразі про прогнозування збитків говорити ще рано. Середній багаторічний показник загибелі озимих культур під час перезимівлі складає лише 5-8% від площ, на яких отримано сходи, що ні в якій мірі не впливає на валове виробництво зерна озимих культур.

Чи були подібні аномальні сезони раніше і до яких наслідків вони призвели?

В Україні досить часто останніми роками відмічаються значні аномалії температури повітря у зимові місяці. Наприклад, дуже теплим був січень у 2018, 2015, 2013, 2007 (найтепліший до цього часу) роках, що пов’язано із глобальними процесами зміни клімату. Однак кожен рік неповторний, наслідки залежатимуть від температурного режиму та кількості опадів у лютому та березні. Розвиток рослин озимої пшениці цього року на переважній частині посівів за своїми морфологічними та біологічними показниками схожий до минулорічного, що дає підстави сподіватись на успішну їх перезимівлю та добрий майбутній урожай.

Росія обмежує експорт зернових. Чи будемо обмежувати ми? Яких заходів вживає Міністерство для запобігання негативним наслідкам можливої посухи? Зокрема, чи планується обмежити експорт зернових, як це зараз робить Росія?

Наразі обмеження експорту зернових культур є недоцільним, оскільки для забезпечення продовольчої безпеки, уникнення застосування експортних обмежень, забезпечення прогнозованого режиму експорту зерна та стабільності ринку зерна в Україні з учасниками ринку щорічно підписується Меморандум про взаєморозуміння. Не виключенням став і цей маркетинговий період. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і учасниками ринку зерна на 2019/2020 МР був підписаний 3 жовтня 2019 року.

Довідка. Тарас Висоцький закінчив магістратуру Університету ім. Гумбольдта (м. Берлін), магістратуру Національного університету біоресурсів і природокористування України. Працював у приватному секторі, очолював Асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу», був першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації. З 6 вересня 2019 року – заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Протести фермерів у Греції 2026 блокування доріг та вимоги аграріїв
У Греції розпочався безстроковий страйк аграріїв та блокування магістралей
1 хв на прочитання11 Січня 2026
Скорочення поставок апельсинів з Іспанії
Дефіцит апельсинів у Європі: Іспанія скорочує поставки через неврожай
1 хв на прочитання11 Січня 2026
Як правильно приготувати свинячі ніжки, щоб зберегти максимум користі
Як приготувати свинячі ніжки правильно - покрокова інструкція для збереження колагену
1 хв на прочитання11 Січня 2026
Фото ілюстративне
Няня за державний кошт: ДБР розслідує махінації керівниці Держпродспоживслужби Полтавщини
1 хв на прочитання10 Січня 2026
В ОАЕ протестували норвезьку технологію перетворення пустелі на фермерські угіддя
2 хв на прочитання10 Січня 2026
День чорного шоколаду – 7 причин їсти його щодня без докорів сумління
5 хв на прочитання10 Січня 2026
Революція у птахівництві: Марокко замінить антибіотики в кормах молекулами канабісу
1 хв на прочитання08 Січня 2026
Як громади та аграрії можуть зупинити деградацію українських полів
1 хв на прочитання08 Січня 2026