Понад 10 % жителів Землі потерпають від мігрені — періодичних нападів сильного головного болю. Вона нерідко супроводжується нудотою, гіперчутливістю до зовнішніх подразників і специфічними візуальними переживаннями — аурою. У деяких людей такі напади тривають кілька годин, в інших можуть тривати цілими днями. Часто їх «запускають» певні тригери, які провокують чинники. Крім того, ризик розвитку мігрені почасти успадковується. Так, науковці знайшли генетичний варіант, пов'язаний одночасно з адаптацією до холоду та підвищеним ризиком розвитку хронічного головного болю. Однак причина мігрені вважалася невідомою, розповідає лікар Олександра Литкіна.
Нещодавно науковцям із Університету Південної Каліфорнії вперше вдалося дослідити мозок пацієнтів, які страждають на мігрень, за допомогою магнітно-резонансної томографії надвисокої роздільної здатності. Виявилося, що порівняно зі здоровими людьми у них суттєво збільшено периваскулярні простори — щілини, які оточують судини центральної нервової системи та беруть участь у перенесенні речовин між нею й рештою організму.
Під час дослідження науковці обстежили 10 добровольців із класичною мігренню та стільки ж тих, хто страждає від хронічної мігрені, напади якої супроводжуються аурою і трапляються вкрай часто. Контрольною групою виступили п'ять здорових людей. Порівняно з ними в усіх хворих на мігрень периваскулярні простори були розширені. Особливо помітно таке розширення виявилося в області напівовального центру — скупчення білої речовини поблизу мозолистого тіла, яке з'єднує півкулі одну з одною.
У медицині розширення периваскулярних просторів вважається важливою діагностичною ознакою ушкоджень мозку та неврологічних захворювань, включаючи деякі види деменції. Однак у хворих на мігрень подібне помітили вперше, і поки що остаточно не ясно, як вони пов'язані одне з одним. Периваскулярні простори відіграють велику роль в очищенні мозку від продуктів метаболізму, що накопичуються. Можливо, їхнє аномальне розширення свідчить про порушення цієї очистки, що й веде до розвитку мігрені.
Також ми розповідали про біль, який «прикидається» зубним: коли насправді болять не зуби.