Чому ми обираємо сильних лідерів. Як страх формує нашу довіру

3 хв на прочитання13 Червня 2025, 22:04
Зображення згенеровано ШІ

У складні часи ми шукаємо не демократію, а силу. Пояснення — в еволюції.

Людина прагне порядку й безпеки, особливо у часи тривоги та хаосу. Нове дослідження вказує, що наш мозок еволюційно налаштований підтримувати домінантних лідерів у загрозливих ситуаціях. Витоки цієї схильності сягають ще давніх племен, де фізична перевага відігравала роль виживання й стабільності. Про це пише «Дзеркало».

Еволюція й домінування: від племені до політики

У первісних спільнотах ті, хто міг захистити групу — фізичне домінування — були авторитетом. Тому що наші для наших предків, які жили у племінних суспільствах, запорукою виживання було саме керівництво сильних та агресивних вождів. І це відклалося лише на рівні психології.

Згодом це соціальне усталилося в схемах довіри: сильні, здатні лідери, викликали довіру у критичні моменти. 

Дослідження показують, що схильність підтримувати домінантних керівників справді зростає, коли люди відчувають загрозу або конфлікт. І навіть якщо сучасні суспільства вже не базуються на фізичній силі, психологічні механізми залишилися схожими.

Експеримент: гра, конфлікт, довіра

У масштабному міжнародному дослідженні за участю понад 5 тисяч людей з 25 країн (серед них — США, Росія, Кенія) учасникам пропонували уявити ситуацію війни, миру або нейтральну. Після цього вони мали обрати між більш домінантним і менш домінантним лідером.

Результати показали чітку тенденцію: у сценаріях війни 54% опитаних надавали перевагу жорсткішим, авторитарним фігурам. У мирний час таких було значно менше — 42%. У 19 з 25 країн ефект повторився, що вказує на універсальність явища. Винятками стали, зокрема, Росія та Нігерія, де результати виявилися відмінними — причин поки не з’ясували.

Також дослідники помітили, що під час конфлікту зменшується цінність «теплоти» лідера — зате бажаними лишаються його компетентність і рішучість. Особливо схильні обирати домінантних лідерів ті, хто має авторитарні погляди або вважає світ небезпечним. Також це характерно для країн із воєнною історією та великими військовими витратами.

Учені пояснюють: таку реакцію можна вважати еволюційною — у племінні часи виживали під проводом сильних вождів. Але в сучасному світі ця інтуїція може завдавати шкоди: чим більше конфліктів, тим сильніше суспільство схильне підтримувати авторитаризм. А це, у свою чергу, лише посилює ризики нових конфліктів.

Дослідження має обмеження: більшість учасників — молоді люди з доступом до інтернету, тож його висновки не можна повністю узагальнити на все населення. Але загальна закономірність — тривожна.

Цей механізм підтверджує гіпотезу про те, що люди в складний час обирають тих, хто демонструє силу й рішучість, навіть якщо це означає жертвувати свободою.

Психологічні уподобання: роль навчання й авторитету

Еволюційні біаси — конформізм та престижність — також пояснюють, чому ми готові довіряти «сильному» лідеру. Якщо більшість підтримує — ми схильні слідувати, адже так легше координувати спільні дії.

Сучасні «сильні люди» — від політичних популістів до інфлюенсерів — використовують ці схильності, експлуатуючи довіру до успішності та впливу. Насамперед серед молоді й тих, хто шукає певності.

Як протистояти інстинктам і зміцнити суспільство

«Сила — не завжди ознака чесності», — підкреслює дослідження. Людству важливо пам’ятати, що зміцнення демократії й прозорих інститутів — це противага нашим еволюційним слабкостям.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: