Боротьба за цивілізованість: як неуки у ХХІ столітті освіту паплюжать
24 січня у світі відзначають Міжнародний день освіти, запроваджений з ініціативи ООН.
ФОТО: ілюстративне
Освіта — один зі стовпів, що тримають прогрес людства. Цікаве і комфортне "завтра" — це результат ретельного навчання і невгамовної допитливості "вчора". Ці твердження не потребують доведення. Та в офіційний день освіти набирають особливої ваги.
24 січня проголошене Міжнародним днем освіти. Це ініціатива ООН, закріплена Резолюцією ООН A/RES/73/25 від 3 грудня 2018. Освіта – це не просто можливість, а право кожної людини. Всі люди на Землі повинні мати можливість на отримання цього суспільного блага, а відповідальність за надання такої можливості лежить на державі та державних структурах.
Вперше цей день світова спільнота відзначала у 2019 році. До цього дня визначається актуальна проблема у сфері сучасної освіти, яка розглядатиметься протягом року. У цей день на державному рівні відбуваються заходи, покликані покращити якість та умови освіти; у навчальних закладах поширюються знання про освіту; на телебаченні транслюються художні та документальні фільми, присвячені освіті.
Чому освіта важлива
Освіта є ключовим фактором розвитку особистості та суспільства. Вона дає людям знання, які відкривають доступ до нових можливостей, забезпечують кар’єрне зростання та сприяють самореалізації. Освічена людина не лише краще адаптується до викликів сучасного світу, але й має більше шансів на те, щоб досягти фінансової стабільності та поліпшити якість життя.
Крім особистого розвитку, освіта є рушієм соціальних змін. Вона сприяє формуванню суспільства, яке базується на толерантності, взаємоповазі та розумінні. Освічені люди частіше беруть участь у громадському житті, відстоюють права та сприяють демократії. Крім того, освіта відіграє ключову роль у подоланні глобальних проблем, таких як бідність, нерівність та зміни клімату, оскільки навчає критично мислити й знаходити рішення.
Нарешті, освіта — це інвестиція в майбутнє. Вона стимулює наукові відкриття, технологічний прогрес і культурний обмін. Держави, які приділяють увагу розвитку освітніх систем, мають сильнішу економіку, інноваційний потенціал і конкурентоздатність на міжнародній арені. Освіта — це не лише знання, а й шлях до гармонійного, стійкого світу, де кожна людина має шанс реалізувати свій потенціал.
Виклики, що стоять перед освітою в Україні
Підступна російська війна загострила проблеми освіти в Україні, яка тільки-но стала на рейки великої реформи. Зараз у країні, як і вісімдесят років тому школярі та студенти в країнах Європи, змушені здобувати знання усупереч обставинам, а не завдяки їм.
Війна в Україні призвела до дестабілізації в багатьох аспектах суспільного життя. Однією з найбільш уразливих галузей стала освіта, яка не встигла стабілізуватися після випробування глобальною пандемією. Навчальні заклади, змушені адаптуватися до обмежень та загроз, стикнулися із завданням гарантувати безпеку, надійність та доступність освіти в найскладніших умовах.
За даними Міністерства освіти і науки, через російське вторгнення чи окупацію в Україні вщент зруйновано 365 шкіл, 3 793 заклади освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. У той же час, у 727 школах вже встигли провести поточний або капітальний ремонт.
Війна призвела до виникнення питань доступності та безпеки освіти. Багато дітей втратили можливість долучитися до навчального процесу, педагоги під загрозою обстрілів викладали в регіонах, де ведуться або потенційно можуть відбуватися бойові дії. Такі умови потребують серйозного планування освітніх процесів та забезпечення належних умов навчання в умовах війни.
Станом на вересень 2024 року ,в Україні функціонує майже 13 тисяч шкіл, із яких понад 80% вже обладнано укриттями. Приблизно 7.5 тисяч шкіл працюють в очному форматі, 3.8 тисяч – у змішаному форматі, а 2.5 тисячі шкіл навчають дітей виключно дистанційно. За даними міністра освіти, найкраща ситуація щодо обладнання укриттями спостерігається у закладах професійно-технічної освіти – 95% закладів обладнано укриттями, із яких 94% – це заклади фахової, передвищої та вищої освіти. Лише 55% державних садочків обладнані укриттями.
Претензії неуків до освіти
Ще один виклик, який сьогодні спіткав освіту, і не тільки в Україні — заперечення її ваги і ролі у житті людини і суспільства. Новоспечені сучасні блогери й інфлюенсери твердять, що їм освіта нічого не дала, що шкільне навчання виявилося марним. А ось соцмережі, мовляв, та уміння зацікавлювати публіку, дозволили їм заробляти мільйони.
Та ті ж блогери часто недооцінюють роль освіти, навіть якщо вона проявляється не прямо, а через навички, які здаються непомітними.
Освіта — це не тільки шкільна програма, а база для розвитку. Соцмережі дали інструмент, але чи змогли б блогери ефективно його використати без навичок письма, комунікації чи критичного мислення, які вони отримали в школі? Навіть базові знання з мови, математики чи психології допомагають створювати якісний контент, аналізувати аудиторію й планувати стратегії.
Соцмережі самі є продуктом освіти. Технології, які дозволяють заробляти мільйони в інтернеті, створені на основі знань, здобутих інженерами, програмістами та дизайнерами — всі вони навчалися роками. Тобто, навіть без прямого зв’язку, освіта стала основою для появи платформ, на яких вони зараз працюють.
Освіта — це не про запам’ятовування дат, а про розвиток мислення. Мільйони, які блогери заробляють, часто залежать від їхньої здатності генерувати ідеї, будувати довіру й адаптуватися до трендів. Це якраз ті здібності, які формуються завдяки постійному навчанню, навіть поза класом. Освіта може бути офіційною чи самостійною, але головне — вчитися не переставати.
Тож замість того, щоб списувати все на «марність» освіти, варто запитати: чи використали вони її максимально? Освіта — це інструмент, а як ним скористатися, залежить від кожного з нас.
Більше новин читайте на GreenPost.
