Бійки, гареми та вбивства суперників: як живуть здичавілі корови в Чорнобилі (фото)

Під покинутим унаслідок техногенної катастрофи Чорнобилем блукає череда здичавілих корів, які вже створили ні на що не схожу екосистему. Світлини тварин розмістили на Facebook-сторінці Чорнобильського Радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

“Стадо корів тримали місцеві самопоселенці. Після їх смерті тваринами ніхто не опікувався й відбувся унікальний процес: колись одомашнені тварини здичавіли та почали адаптуватися до життя в незайманій природі заповідника”, - кажуть науковці, які спостерігають за коровами.

У стаді кілька десятків корів репродуктивного віку й телят. Як правило, таку спільноту очолює бик-лідер. Співробітники заповідника підозрюють, що раніше в гурті тварин могло бути кілька самців. Але зрештою вони почали ділити владу й найслабші загинули під час бійки. Чоловіки під час обходу заповідної території навіть натрапили на череп вбитого бика.

Поруч не було слідів вовка. Земля була розрита копитами биків-суперників.

До речі, про вовків. Самотужки одна корова й, тим паче, теля давно б уже стали здобиччю хижаків, які привільно почуваються у Чорнобильській зоні відчуження. Цим літом навіть помітили ведмедів, які забрели під Чорнобиль з лісів Білорусії. Але під вмілим керівництвом бика парнокопитним вдається відбивати напади вовків. 

При появі людини череда швидко втікає до лісу й зупиняється в такій гущавині, що через гілля майже нічого не видно. Бик утікає останнім. На людину не нападає.

Часто лісникам і науковим співробітникам доводиться рятувати корів. Здичавіле стадо найбільше полюбляє блукати у межах відселеного села Луб’янка. Як правило, вони не заходять далі колишньої ферми.

Але одного разу кілька років зайшли в покинутий будинок. Корова, яка йшла останньою, ненароком рогами зачепила двері й зачинила їх. Вибратися самостійно тварини вже не могли. Напівживих, їх врятували лісівники.

До слова, в Чорнобильському заповіднику на відео потрапило миле звірятко, яке хоробро оберігає свою територію. Та так, що навіть машини змушені здавати назад, щоб не нарватися на його гнів.