Догори
Дати відгук

Бджоли під загрозою: чому закриття лабораторії — це сигнал тривоги

Лабораторію, яка рятувала бджіл, можуть закрити. Це загрожує не лише науці.

3 хв на прочитання4 години тому
Ілюстрація: бджоли та лабораторія. Зображення створено ШІ Ілюстрація: бджоли та лабораторія. Зображення створено ШІ
Поділитись:

У США урядова лабораторія, яка десятиліттями вивчала дику популяцію бджіл, опинилася під загрозою закриття. Втрата такого наукового центру може стати болючим ударом не лише по екосистемах, а й по продовольчій безпеці. Об этом повідомляє The Washington Post.

Лабораторія, що знала, як гудить світ

Із 2001 року федеральна лабораторія USGS Bee Lab у Меріленді була однією з небагатьох у США, яка зосереджувалася не на комерційних бджолах, а саме на диких запилювачах — джмелях, самотніх бджолах і тисячах малодосліджених видів. Саме вона першою фіксувала зникнення популяцій, картографувала розселення видів та аналізувала вплив пестицидів, кліматичних змін і хвороб.

Однак тепер, на тлі бюджетного скорочення та реструктуризації, існування лабораторії поставлено під сумнів. Частину команди вже скоротили, решта — чекає на подальші рішення. Відсутність стабільного фінансування й стратегічної підтримки загрожує повним припиненням досліджень, які забезпечували екологів, фермерів і законодавців критично важливою інформацією.

Що втратить планета разом із бджолами

Бджоли — більше ніж комахи. Вони є основними запилювачами понад 75% харчових культур, якими живиться людство. Без них зникають фрукти, овочі, горіхи, спеції. У світі вже фіксується зниження популяцій: від масової загибелі медоносних бджіл до повільного вимирання диких видів. Вчені підкреслюють: ми ризикуємо втратити цілу екологічну мережу — непомітну, але життєво важливу.

Саме незалежні польові дослідження, які проводила лабораторія USGS, дозволяли відслідковувати ці процеси. Вони документували, як певні хімікати впливають на запилювачів, як змінюється розподіл видів через потепління, і де саме виникають «мертві зони» без бджіл. Втрата цих даних означає сліпоту для всієї екологічної науки.

Тиша замість гудіння: символічна втрата

«Закриття лабораторії — це не просто інституційна поразка. Це відмова від знання, яке захищало цілий світ, хоч і працювало тихо, непомітно, без заголовків», — зазначає еколог Мередіт Міллер.

Зі скороченням команди втрачається експертиза, яку не можна відновити за рік чи два. Це десятки років польових спостережень, фотографій, аналізів, які не зберігаються у звичайних базах даних. Це живий досвід, який передавався від дослідника до дослідника. І він може бути втрачений.

Навіщо світу потрібен запилювач — і в полі, і в науці

Сьогодні багато країн роблять ставку на «зелені» економіки, кліматичні адаптації, біорізноманіття. Але без базових даних — усе це залишається декларацією. Лабораторії, подібні до USGS Bee Lab, — це опорні точки для справжніх змін. Якщо вони зникнуть, слідом може зникнути й довіра до системи захисту природи.

Уряди, наукові кола та громадські організації вже виступають із закликами зберегти лабораторію та відновити її фінансування. Адже разом з її припиненням ми ризикуємо втратити не лише комах, а й знання про себе, про взаємозв’язок життя на планеті.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко