Архітектура нового часу: як пройшов Український будівельний конгрес і де шукати мільярди на відбудову
Про інвестиції без ілюзій, кінець монополії Буковеля та синергію бізнесу й держави: чесні інсайти з найбільшого профільного майданчика країни, де вирішується доля українських міст.
Фото: ПРОГРЕСИВНІ project
Творити нове в умовах абсолютної невизначеності — це вже не просто бізнес-виклик, це справжнє мистецтво. Вчора відбувся Український будівельний конгрес і GreenPost за підтримки ПРОГРЕСИВНІ project виступили офіційними медіа-партнерами цього заходу. Масштаб вражав: паралельні дискусії тривали цілий день у кількох залах. Девелопери, архітектори, представники влади та інвестори зібралися на одному майданчику, щоб обговорити не лише квадратні метри, а й нову філософію українських міст, синергію громад та залучення мільярдних капіталів.
У кулуарах та під час виступів чітко відчувався головний тренд часу: сьогодні люди тягнуться до людей та до унікальності. Бізнеси виграють саме завдяки людському фактору, адже сухих розрахунків на ринку вже недостатньо.
Інвестиційна географія України зараз переживає цікаву трансформацію. Монополію Буковеля як єдиного інвестиційного магніту знято: від Вінниці до Черкас і далі до польського кордону з'являється безліч перспективних локацій, які ще не закриті якісними готельними комплексами. Проте ринок залишається обережним. Як відверто зізнався партнер Apartel Resort Євген Кудрявченко, переконати інвестора все ще складно: капітал скоріше піде у зрозумілі 5 зірок у Буковелі, ніж у створення сміливого унікального концепту десь під Луцьком. Створювати нове з нуля — це завжди виклик. Говорячи мовою реальних цифр, власник та СЕО BRG hotels Олексій Пєклун навів таку аналітику: дохідність у Буковелі наразі складає 10%, тоді як в Одесі — близько 5%. Загалом саме готельний бізнес демонструє найкращу фінансову віддачу серед нерухомості. За спостереженнями засновника Clever Hospitality Євгена Амірова, зараз особливо активно зростає сегмент якісного масмаркету рівня 3-4 зірок. Але щоб проєкт став дійсно успішним бізнесом, потрібна залізна основа. І тут експерти, зокрема Євген Кудрявченко та співзасновник девелоперської компанії Stolitsa Group Іван Молчанов, були абсолютно солідарними: будь-який об'єкт має починатися не з красивої картинки, а виключно зі стратегії розвитку та детального майстер-плану.
Офіційне відкриття форуму задало серйозний тон дискусіям. Заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська наголосила на важливості єдиних і прозорих правил роботи з публічними інвестиціями для інвесторів та держави. Своєю чергою, голова ДІАМ Олександр Новицький зазначив, що сьогодні країна має унікальний шанс для відновлення завдяки створенню зрозумілих процесів.
Поки в одному залі лунали вітальні промови, в інших кипіла дискусія. У паралельних залах розбирали найгарячіші теми: економічний прорив та роль великого бізнесу в девелопменті, нові екологічні стандарти і сталий розвиток, локальне виробництво будматеріалів, а також нові формати комерційної нерухомості та гібридні простори.
Всі панелі були розбиті на потужні вузькопрофільні блоки. Девелопери та банкіри шукали відповіді на питання, де брати проєктне фінансування на масштабні будівництва та як індустріальні парки можуть стати дієвим інструментом відбудови регіонів. Окремий фокус зробили на локальному виробництві будматеріалів — зменшення залежності від імпорту сьогодні є критичним. Звісно, не оминули увагою й комерційну нерухомість, тенденції якої чітко дрейфують у бік гнучких гібридних просторів, та болюче питання доступного житла — як знайти адекватний баланс між якістю, ціною та новими соціальними потребами.
На спеціальній прес-конференції, модератором якої виступив голова Асоціації міст України Олександр Слобожан, представники місцевого самоврядування ділилися не теорією, а реальним досвідом виживання та розвитку територій.
- Тетіївський міський голова Київської області Богдан Балагура розповів про завчасне створення місцевих "енергоостровів", що дозволило критичній інфраструктурі громади безперебійно працювати під час блекаутів.
- Головна архітекторка Житомира Ольга Бронштейн поділилася надзвичайно емоційним досвідом гуманізації міських просторів в умовах війни та розповіла про успішний запуск урбан-школи, яка змінила ставлення містян до реконструкцій.
- Андрій Шепчук, начальник відділу планування та урбаністики міста Рівне, продемонстрував важливість інклюзії на практиці: у місті вже створили розгалужені безбар'єрні маршрути, якими щодня комфортно користуються близько 70 тисяч людей.
- Ірина Сухецька, головний спеціаліст відділу містоподобання, архітектури і землопереступання виконавчого комітету Гірської сільської ради Київської області, показала кейс Гірської громади, де розроблений комплексний просторовий план став потужним магнітом для інвесторів, які вже проєктують індустріальні парки на десятках гектарів.
- З боку бізнесу Денис Ф'ярко (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ») закликав муніципалітети до системного планування, підкресливши, що прогнозованість замовлень на металопрокат є критичною для швидкої відбудови.
Жодна смілива візія не реалізується без фінансового пального. Панельна дискусія про інвестиції, яку модерувала Анна Лазаревська, CEO Sigma+, стала майданчиком для відвертої розмови між бізнесом та банкірами.
Засновник і голова Advanter Group Андрій Длігач озвучив масштаби виклику: реальна потреба українського бізнесу в додатковому фінансуванні сягає близько 60 мільярдів доларів. Проте, за його словами, головна проблема полягає не у відсутності самих грошей, а в тому, що компаніям часто бракує юридичної прозорості та якісно структурованих бізнес-планів, готових для презентації міжнародним інституціям на кшталт ЄІБ чи ЄБРР.
Ігор Суботенко, директор Ковальська Нерухомість, зазначив, що девелоперам сьогодні гостро не вистачає класичного проєктного фінансування. З іншого боку, банківська система України є ліквідною. Голова Національної асоціації банків України Сергій Наумов пояснив, що банки готові й надалі кредитувати інфраструктуру та енергетику, проте для масової підтримки девелоперських проєктів ринку необхідні гарантії, механізми страхування воєнних ризиків та ідеальний стан дозвільної документації у самих забудовників. Щоб зблизити позиції сторін, як зазначила Наталія Козловська, держава у співпраці з Нацбанком вже розробляє необхідні зміни до законодавства, які мають захистити інвестиції та зробити співпрацю банків із будівельним сектором більш безпечною та масштабною.
Що дійсно вражало, так це рівень експертизи — жодної води та теоретизувань. Дискусію тримали перші особи топових девелоперських компаній країни (SAGA Development, Avalon, UDP, Stolitsa Group, Креатор-Буд, ZEZMAN та ін.), інвестори, представники потужного фінансового сектору, головні архітектори міст та провідні урбаністи. Червоною ниткою через усі виступи проходила необхідність впровадження нових екологічних стандартів та енергоефективних рішень — тепер це не просто модний ESG-тренд, а питання виживання галузі. А крутим доповненням події, яке довело, що наша креативна думка не стоїть на місці навіть під час війни, став масштабний архітектурно-девелоперський конкурс «Творець року 2026».
Будувати масштабні концепти з нуля сьогодні дійсно важко. Але, як вірно зауважили на конгресі — тренд завжди йде до тих, хто сильний. Ця подія вкотре довела: український бізнес та громади вміють тримати удар, а партнерство, високий рівень професійної комунікації та спільні цінності стають нашим найголовнішим капіталом. Сміливі мають бізнес, а прогресивні — створюють майбутнє.
