Аптека на грядці: топ-15 корисних видів зелені, які можна знайти на власній ділянці

Зелень — це не тільки прикраса страви чи смакова добавка, а й джерело корисних речовин. Вона допомагає у профілактиці та лікуванні різних захворювань. «Здорові люди» розповіли про найкорисніші види зелені, які можна знайти на дачних ділянках.

Петрушка кучерява

Петрушка містить вітаміни групи В, Е, А та РР. За вмістом аскорбінової кислоти вона перевершує і фрукти, й овочі.

100 г петрушки рівноцінні двом добовим нормам вітаміну С.

Ця зелень також містить мікроелементи: магній, калій, залізо, цинк, кальцій, натрій і фосфор. Вона дуже корисна для підтримки імунітету та регуляції обміну глюкози у крові. Лікарі рекомендують їсти її більше тим людям, хто страждає на цукровий діабет.

Калій, що міститься в петрушці, сприятливо впливає на серцево-судинну та сечостатеву системи, а фолієва кислота та селен мають позитивну дію на зір та здоров'я нашої шкіри.

Коріння і листя цієї корисної рослини використовують для лікування ран і як сечогінний засіб, а сік — при укусах комарів і бджіл.

Петрушка кучерява — прекрасний дезінфікуючий і протизапальний засіб.

Чи є протипоказання?

Петрушка абсолютно безпечна для здоров'я, але людям із захворюваннями нирок і печінки потрібно їсти її у невеликих кількостях. Подагра та сечокам'яна хвороба є протипоказанням.

М'ята довголиста

У цієї рослини характерні пахощі. У листі, квітах і стеблах м'яти міститься ефірна олія, вітамін С й органічні кислоти. М'ята має анестезуючу властивість і покращує обмінні процеси і роботу шлунково-кишкового тракту.

Рослина має заспокійливу, антисептичну, протисудомну та болезаспокійливу властивість.

Настій із м'яти використовують для полоскань при захворюваннях горла, зубного болю та пародонтозі.

Заготовляти м'яту краще під час цвітіння, збирати верхівки з верхніми листочками.

Протипоказання: вживання м'яти у великій кількості може призвести до болю в серці.

Чай із листя м'яти

Подрібнити 1 ч. л. сухої м'яти, залити окропом. Потім наполягти 5 хвилин і пити з додаванням меду.

Базилік

Цього представника флори заслужено вважають королем пряних трав. Страви з додаванням базиліка виходять дуже запашними.

Листя базиліка багате на вітаміни А, С і К, а також залізо, марганець і кальцій. Насіння його здатне знижувати апетит, тому його активно використовують при схудненні. Базилік сприяє гарному травленню та зменшує газоутворення. Настій з базиліку вживають при хронічному гастриті, кашлі, оскільки він має протизапальний ефект.

Зовнішньо для лікування ран використовують порошок із листя базиліка на мазевій основі.

У харчуванні базилік використовують як приправу до салатів, супів, рибних і м'ясних страв, при різних соліннях.

Існує кілька різновидів базиліка. Зеленим базиліком прикрашають смачну італійську піцу, з фіолетового базиліка готують лимонад і чай. До страв з рису та морепродуктів добре підходить лимонний базилік.

Коли краще збирати базилік? Коли рослина сягає 15 см, здійснюють збирання базиліка. Це приблизно друга половина липня – початок серпня. Листя не збирають після цвітіння, тому що воно втрачає свої властивості.

Протипоказання — вагітність, епілепсія, гіпертонія.

Салат із базиліку та помідорів

Інгредієнти:

листя базиліка — 50 г;

помідори — 2 шт.;

сметана — ½ ст. л.;

яйце — 1 шт.;

сіль, зелень (петрушка, кріп) — до смаку.

Приготування.

Томати нарізати великими часточками.

Посипати дрібно нарізаним листям базиліка, зеленню.

Заправити сметаною та дрібно натертим вареним яйцем.

Рукола

Великий Юлій Цезар їв руколу для підвищення потенції, єгиптяни застосовували як прикраси страв, а італійці додають її у різні соуси та приправи для піци. У країнах СНД рукола стала популярною нещодавно.

У руколі мало калорій (у 100 г — 25). Вона містить вітамін А, корисний для здоров'я шкіри та очей, вітаміни групи В, які відповідають за здоров'я нервової системи, а також вітаміни С, К та Е.

Мікроелементи цинк, селен, магній, марганець, залізо, що містяться в цій рослині, покращують роботу імунної системи, впливають на обмін речовин і підтримують кровоносну та травну системи. До того ж вона має протимікробну дію.

Травники використовують сік руколи для відбілювання шкіри та профілактики мозолів. Оскільки рукола містить калій, це гарний сечогінний засіб.

Ця трава має гіркуватий незвичайний смак і добре доповнює страви з помідорами, м'ясом, креветками та сиром.

Урожай руколи збирається через 4 тижні після посадки. Якщо не зрізати траву під корінь, можна зняти не один врожай.

Протипоказання у руколи теж є: гастрит, захворювання печінки та дискінезія жовчовивідних шляхів, подагра.

Орегано

Має антисептичні, протизапальні та сечогінні властивості. Покращує роботу системи травлення, зменшує здуття живота. Орегано застосовують для лікування дихальних шляхів.

А ще це смачна приправа для м'ясних страв. Орегано чудово поєднується з шинкою, салатами та соусами, запеченою картоплею, рибними стравами.

Для збору зрізають тільки верхівки рослини, сушать на свіжому повітрі без потрапляння прямих сонячних променів.

Протипоказано гіпотонікам, шкідливо при вагітності та лактації. Не варто вживати дітям віком до 3 років, а також алергікам, при хронічному панкреатиті й аритмії.

Як відновити втрачений вид зелені? Занурити в гарячу воду, а потім у холодну.

Кінза

Цю рослину ще називають китайською петрушкою. Вона покращує роботу шлунково-кишкового тракту та корисна для серцево-судинної системи.

У кулінарії використовується в салатах, приправах до супів і м'ясних страв.

Збір кінзи здійснюють через 1 місяць після посіву. Не допускається поява квітконосів (при цвітінні зелень грубіє і стає неїстівною).

Протипоказання: гастрит, інфаркт, тромбофлебіт, тромбоз, цукровий діабет.

Аби зелень збереглася довше, пучок краще поставити у склянку з водою на дверцятах холодильника. Кожні 2-3 дні міняти воду. Миють зелень безпосередньо перед приготуванням.

Розмарин

Має загальностимулюючу, жовчогінну, протизапальну дію. Рекомендують його людям із нервовим і фізичним виснаженням.

Розмарин містить поліфеноли (антиоксиданти), що захищають печінку від дії вільних радикалів.

Розмарин входить у класичну суміш трави Провансу. З нього готують ароматний оцет. Він добре поєднується з м'ясом і картоплею. Його додають у соуси та супи, прикрашають десерти. Оскільки розмарин — чудовий антиоксидант, його використовують як консервант.

Збирати рослину потрібно до цвітіння. Вибираються найсоковитіші молоді пагони. Сушать сировину в затемненому, добре провітрюваному приміщенні далеко від сонячних променів.

Протипоказання: деякі речовини розмарину можуть мати «конвульсивну дію», але в помірній кількості розмарин безпечний.

Шавлія

Усі частини рослини містять ефірну олію. У листі містяться компоненти (смола, кислоти, фітонциди), які мають сильну бактерицидну дію. Настій шавлії застосовують при запальних процесах, для лікування стоматитів, ларингітів та інших захворювань верхніх дихальних шляхів, у гінекології.

У харчуванні шавлію додають до страв із птиці та в рибні соуси, салати й овочеві страви.

Збір шавлії відбувається 3 рази на літо. Сушать його у спеку на повітрі, в затінку. Після сушіння рослину обмолочують і складають у банки зі щільною кришкою.

Протипоказання — алергія, вагітність та годування груддю, ендометріоз. Не можна його дітям до двох років, при гіпотонічній хворобі та бронхіальній астмі.

Айсберг

Це низькокалорійна зелень. У 100 г міститься всього 14 ккал. Містить фолієву кислоту, холін, вітаміни В та К, С, А. Зміцнює нервову систему, покращує роботу травної системи. Корисний для вагітних і мам, що годують.

Айсберг використовують переважно в сирому вигляді в салатах і як декоративний елемент для м'ясних, рибних страв.

Протипоказання: алергія на продукт, діти до 2 років.

Крес-салат

Він багатий на вітаміни (А, С та Е) та мікроелементи (залізо, кальцій, йод), містить клітковину, каротиноїди й антиоксиданти. Екстракт із листя крес-салату застосовується при переломах. Лікарські засоби з цієї рослини використовують при гіпертонії, діабеті, діареї, кишкових інфекціях і в лікуванні бронхіальної астми.

У кулінарії його додають у салати, бутерброди та супи.

Проростки можна збирати відразу після появи. Саму рослину збирають, коли вона сягла 4 см у висоту, шляхом обскубування листя. Зберігають крес-салат у холодильнику.

Протипоказання: гіпотонія, захворювання шлунково-кишкового тракту, алергія, діти віком до 7 років.

Подрібніть зелень та заморозьте її у формі для льоду разом із водою. Дуже зручно потім розморожувати невеликими порціями.

Радиччіо

Покращує роботу шлунково-кишкового тракту, імунної системи, сечостатевої та видільної. Благотворно впливає на стан крові та серцево-судинної системи. Продукт низькокалорійний і містить багатий вітамінний та мінеральний склад.

Його використовують у салатах, як гарнір до м'яса, для прикрашання страв.

Протипоказання — діти віком до 3 років, при панкреатиті та алергії.

Маринад із зелені

Улюблену зелень поливаємо лимонним соком, солимо, перчимо і додаємо олію та часник, перемішуємо. Маринуємо близько 2 годин. Мариновану зелень можна додавати до будь-яких страв.

Черемша

Вона корисна для роботи серцево-судинної системи, знижує кров'яний тиск і перешкоджає утворенню бляшок холестерину. Листя цієї рослини мають бактерицидні властивості. Пожувавши листочок кілька хвилин, ви вб'єте шкідливу мікрофлору в ротовій порожнині. Фітонциди черемші зміцнюють нервову систему, покращують роботу шлунково-кишкового тракту. Соком із черемші лікують шкірні забо лівання, наприклад, бородавки, настоєм — ревматизм.

Застосування у кулінарії: смак черемші нагадує зелень часнику. Її додають до салатів, супів, використовують для начинки в пироги. Черемшу маринують, солять і навіть квасять.

Протипоказання — панкреатит, холецистит, захворювання шлунково-кишкового тракту.

Фенхель, або «солодкий кріп»

Містить вітамін С, рутин, вітаміни групи В, Е та А. Він багатий на клітковину і такі мікроелементи, як залізо, магній, кальцій і калій.

Застосування в медицині: має сечогінну властивість. Його включають до складу травних шлункових зборів. Фенхель зменшує газоутворення. Також він має відхаркувальну та дезінфікуючу властивість. Корінь фенхелю рекомендують як проносний. А солодкий кріп сприяє виробленню молока у жінок-годувальниць.

У харчуванні використовують усі частини рослини. Його їдять сирим у салатах, вареним до стану «аль денте», тушкують і готують на пару.

Заготовляють фенхель на початку осені. Парасольки сушать на сонці чи в сушарках, цибулини викопують, коли вони сягають розміру тенісного м'ячика.

Протипоказання — індивідуальна незносність та алергія, аритмія, дисбактеріоз.

Шпинат

Ця рослина добре очищає печінку. Воно багате на вітаміни групи В, К, А, С, Е, Р, мінеральними речовинами (залізо, кальцій і калій, магній, цинк). Шпинат бореться з анемією і допомагає в роботі ШКТ. Фітонутрієнти зміцнюють імунну систему та покращують роботу серцево-судинної системи.

Вживати шпинат краще сирим (у салаті), тоді він менш кислий. Також його готують на пару, додають у омлети, готують борщ, супи, закуски, пюре, запіканки і навіть десерти.

Збір: щойно у шпинату з'являються 5-6 повноцінних листків, можна збирати. Листя обламують, а не відривають. З однієї рослини знімають не більше половини листя.

Протипоказання: сечокам'яна хвороба, схильність до тромбозів, вживання препаратів, що знижують згортання крові.

Як краще мити зелень: замочити на 30 хвилин у чаші з водою, потім очистити і сполоснути.

Селера

Позитивно впливає на роботу серцево-судинної системи, знижує артеріальний тиск. Завдяки вмісту фталідів нейтралізує шкідливий холестерин.

Селера стимулює травну систему, її застосовують у раціонах для схуднення.

Корінь селери додають у супи та рагу, запікають і смажать. Добре поєднується з м'ясом, птицею, рибою. З ягід із додаванням селери роблять смузі.

Коли коренеплід виявляється повністю на поверхні, його можна збирати (бажано до заморозків). Дуже важливо не пошкодити бульби при викопуванні. Краще обкопати лопатою та дістати руками. Потім очистити від землі, обмити водою та підсушити. Слід обрізати бадилля, не пошкодивши точку зростання. Зберігають селеру в підвалі, холодильнику чи морозильнику.

Протипоказання — небажано пити сік із селери людям із сечокам'яною хворобою, вживати при вагітності та лактації, у післяопераційний період, при гастриті та виразці шлунку.

Також ми писали про лікування сіллю в домашніх умовах.