Алергія восени: причини, наслідки та як лікувати

Традиційно важким періодом для алергіків вважається весна – час активного цвітіння. Однак не менші небезпеки їх підстерігають і зараз, восени.

Які алергени доставляють неприємностей в осінній період? Чому так виходить і як можна запобігти/позбутись алергії, GreenPost розповіла Марина Борисюк – кандидат медичних наук, алерголог, директор медичного центру.

– Чому людина може стати алергіком?

– Алергію називають пандемією ХХІ століття.

На це впливає погіршення екології (загазованість, парникові гази, тепла зима), антибіотики, які ми приймаємо у великій кількості і незалежно від того, потрібно це чи ні (навіть нежить лікуємо антибіотиками), наші продукти – ми-то намагаємося їсти без ГМО, але все одно іноді грішимо фаст-фудом, їмо овочі, які зберігаються завдяки вмісту якихось стабілізаторів, без яких швидко би згнили на складах, рибу, вирощену у штучних водоймах, багато м'яса… Люди, особливо в старшому віці, потерпають від порушень кишкового тракту – це може бути паралельно або навіть первинно.

– Як визначити, на що в тебе алергія?

– На сьогоднішній день алергологія як наука просунулася достатньо далеко: достатньо невеликої кількості крові, навіть капілярної (тобто просто з пальця) для дослідження на велику кількість алергенів. Спеціальне обладнання дозволяє досліджувати реакцію і на 100 алергенів, і на 200, і на 280. Найточнішою є молекулярна діагностика алергії (алерготест, або алергопроба), коли виявляють не алерген, а саму молекулу, яка викликає алергічну реакцію. Як це відбувається? Приходить пацієнт до алерголога: «Гадаю, у мене алергія». В алергології дуже важливий анамнез, тому ми розпитуємо пацієнта, як він харчується, як він, вибачте, ходить в туалет, чи перехворів на якісь захворювання, чи є в його батьків алергічна реакція на щось, які симптоми турбують – сльозотеча, рясні виділення з носа, чхання, висипання на шкірі?

Тому ми намагаємося скомпонувати симптоми і відповідно діагностику щодо цих симптомів. Наприклад, прояви на шкірі зазвичай пов'язані із харчовими продуктами. Якщо ж є сльозотеча, виділення з носа сезонне – тільки у березні чи тільки у червні, або все літо включно з вереснем – то ми знаємо, які рослини, трави квітнуть у цей період, і на цю групу робимо діагностику.

– Які алергени чатують на українців восени?

– Зараз два головних алергени середньої смуги – амброзія і полин. 50% алергіків потерпають саме від цих рослин. Усі знають про амброзію, але вона росте скрізь. Навіть не кажу про південні регіони, де це завжди було серйозним моментом – точно так само в Києві я ходжу околицями, по Осокорках – будь ласка, росте амброзія, її ніхто не корчує. Це справді  злісний алерген – сильна молекула, наслідки дії якої вимагають довгого лікування.

Друге: починається падолист, а в опалому листі водиться грибок, який називається Alternaria alternata. Він також дає алергічні реакції.

Що ж до впливу на людську шкіру синтетичних матеріалів, які ми більш охоче вдягаємо з настанням осені, нагадаю, що є таке захворювання – атопічний дерматит.

В літній період, коли сонечко гарне, ми ходимо з коротким рукавом, у шортиках чи коротких спідницях, наша шкіра під впливом ультрафіолетового проміння стає здоровішою: виробляється власний імунітет шкіри, починається ремісія. Але коли ми починаємо носити одяг, зокрема синтетичний, атопія повертається.

– Якихось алергенів ми можемо уникнути (наприклад, виключити з раціону шоколад), а від яких нікуди не дінемося?

– Насамперед це трави, дерева, грибок, який може бути де завгодно, навіть у квітах і під шпалерами наших квартир, не кажучи уже про приватні будинки.

Тварини – їх також можна уникати, але кішка, котра прожила у квартирі рік, залишає по собі шерсть, яка повністю виводиться із квартири лише за 5 років: це і м'які меблі, і гардини, і де хочете…

Кліщі домашньої пилюки. Хоч би якою чистою була квартира, вони залишаються. Це злісні алергени. Звичайно, ми можемо рекомендувати всім міняти подушки кожні півроку, не спати на подушках із пір'я (лебединого, качиного), вкриватися лише ковдрами зі штучним гіпоалергенним волокном, але все одно ці кліщі є.

–  Чи виліковна алергія?

– Насамперед це залежить від діагностики та компетентності лікаря. Але ми всі різні, і якщо у дітей прогнози позитивні на 99%, то у дорослих, які зазвичай мають супутні захворювання, особливо шлунково-кишкового тракту, усе складніше. Проте дуже гарні результати є завжди. Інша справа, наскільки вони тривалі. У середньому ми даємо гарантію, що після лікування людині 10 років буде добре.

Ліки підбираються в індивідуальному порядку. Лікар у будь-якому разі знає більше за пацієнта, тому звернутися до лікаря – найбільш правильне і нормальне рішення.

Є лікування симптоматичне й істинне. 

А істинне лікування алергії (алергенспецифічна імунотерапія) дозволяє людині після курсу лікування перебувати поруч із алергенами й не відчувати їх. На жаль, цей курс лікування трирічний. Але це не «дві таблетки тричі на день щодня»: спочатку робляться уколи раз на тиждень, а потім треба приїжджати раз на місяць на один укол.

Це лікування фізіологічне: ми не робимо гірше організму. Можна вколоти дозу гормону, який забиває всю імунну систему, але ми проти цього. Ми застосовуємо доказову терапію.

Істинне лікування починають тоді, коли нічого не цвіте, коли нема провокуючого чинника. Воно полягає у введенні в організм людини мікродоз алергену, на який він реагує. Ми за три роки перевчаємо імунну систему людини, перебудовуємо її правильним чином, щоб вона потім не реагувала на ці алергени.

Курс доведеться починати заново. Тому у нас дуже багато людей, які в листопаді-грудні згадують, що їм улітку було погано, і приходять до нас.

– Чим пояснити зростання кількості алергіків?

– Є багато чинників. Наприклад, COVID-19 – це екстремальна ситуація, його лікують усім, чим тільки можна, аби лиш людина залишилися жива. Та й узагалі антибіотики в Україні продаються без рецепту, на відміну від Європи. А сильним антибіотиком ми повністю змінюємо флору свого організму: кишківника, легень, слизових оболонок… І тоді наш організм починає перебудовуватися. Адже ми перебуваємо в біоценозі, ми не можемо бути стерильними: усе має бути засіяно якимись своїми бактеріями, тоді імунна система нормальна, здорова. А після такої примусової стерилізації заселяється не найздоровіше: ми випили якоїсь не найкращої води, з'їли якийсь продукт зі вмістом нітритів і нітратів, врешті-решт, випрали одяг пральним порошком, у якому було поверхнево-активних речовин більше ніж 5%.

Ні, ми жителі своєї країни…

Я завжди кажу: призначення лікарських препаратів повинно бути вторинним. Насамперед треба налаштуватися на швидке одужання. По-друге, подбати про профілактику – є багато засобів, починаючи від вітаміну С і промивання носа підсоленою водою й закінчуючи загальною гомеопатією (хоча я не закликаю відмовлятися від засобів традиційної медицини).

– Як запобігти потраплянню до лав алергіків?

– По-перше, регулярно ходити в туалет. Налагодивши це, людина на 50% знижує ймовірність виникнення алергії. Щойно починаються проблеми з кишківником, можуть з'являтися реакції за типом алергічної чи псевдоалергічної. Грубо кажучи, треба стежити за тим, що ви їсте і як ви какаєте.

По-друге, вивести грибок у домі. Зараз є багато різних засобів, які дозволяють це зробити.

По-третє, міняти подушки: не спіть на подушках довше ніж півроку, викидайте їх чи бодай періть. Стежити за своєю постільною білизною, щоб там було якомога менше натуральних компонентів – усі ці верблюдячі ковдри, перини, особливо на дачах чи у бабусь.

По-четверте, з’явилися нові дані щодо молока. Київські науковці вивчають це питання. Виявилися, що можна розводити корів із потрібною генетикою, щоб вони давали молоко, котре не викликає алергічних реакцій.

До речі, масковий режим для алергіків був плюсом, тому що маска частково відсіює алергени з довкілля.

– Як відрізнити алергічний нежить від «справжнього»?

– Якщо дитину не пускають до школи чи садочка з нежитем, а ви гадаєте, що це алергія, потрібно піти до сімейного лікаря й узяти направлення до алерголога – ми зробимо аналіз, який називається назоцитограма: спеціальною паличкою робиться мазок, і за два робочі дні ми отримуємо результат. Якщо в цьому мазку багато клітин, які називаються еозинофіли, ми говоримо, що це нежить алергічного плану, і призначаємо якийсь спрей у ніс – адже дитині погано, вона не може дихати, їй треба допомогти.

Якщо ж переважають лейкоцити, найімовірніше, ідеться про бактеріальну природу нежитю, тоді ми кажемо: вам до лора. Звісно, потрібно також поміряти температуру, послухати легені тощо.

Якщо ми бачимо, що це алергічний нежить, то даємо висновок, що дитина здорова, її нежить пов'язаний не з інфекцією (зокрема COVID, якого всі бояться), а з сезонною або річною алергічною реакцією. У цьому випадку висновок лікаря має юридичну силу.