30 травня в Україні відзначають День степу

Щороку 30 травня екологічна спільнота, науковці та природоохоронці відзначають День степу в Україні – тематичну екологічну дату, започатковану за ініціативи громадських організацій та провідних наукових інститутів з метою привернення уваги до катастрофічного стану та необхідності збереження залісених і трав'янистих степових екосистем. Український степ, який історично охоплював майже 40 відсотків території нашої держави, є унікальним біомом із надзвичайно багатим і специфічним генофондом флори та фауни. Проголошення цього дня підкреслює критичну потребу суспільства переосмислити своє ставлення до степових ландшафтів, які тривалий час сприймалися виключно як безкінечний ресурс для сільськогосподарського освоєння, що призвело до майже повної ліквідації диких заповідних ділянок.

Історично український степ – це легендарне Дике Поле, яке відіграло фундаментальну роль у формуванні українського етносу, козацької культури, державності та національної ідентичності. Проте за останні два століття через тотальне, безконтрольне розорювання земель під аграрні потреби рівень трансформації степової зони України досяг критичних 90–95 відсотків, що є одним із найвищих показників антропогенного навантаження у світі. Сьогодні корінні ковилові та різнотравні степи збереглися лише у вигляді невеликих фрагментів на схилах балок, у річкових долинах, на кам'янистих оголеннях, а також на територіях біосферних заповідників, таких як всесвітньо відома «Асканія–Нова», та природних національних парків.

Сучасні виклики для українського степу мають безпрецедентний та загрозливий характер. Посилення глобальних кліматичних змін, тривалі посухи, процеси опустелювання та масштабні пилові бурі суттєво виснажують ті рештки дикої природи, що ще залишилися. Ситуація катастрофічно ускладнюється тим, що значна частина степової зони України на півдні та сході країни перебуває в зоні ведення активних бойових дій або під окупацією. Підриви ліній оборони, пожежі від обстрілів, забруднення ґрунтів важкими металами від снарядів та мінування завдають непоправної шкоди унікальним природним резерватам, знищуючи рідкісні ендемічні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.

Турбота про збереження степових екосистем вимагає від держави та суспільства негайного впровадження ефективних природоохоронних інструментів. Головними стратегічними кроками на цьому шляху є:

• Категорична відмова від подальшого розорювання природних пасовищ, сіножатей та залишків цілини під орні землі;
• Масштабне розширення мережі територій природно-заповідного фонду та інтеграція українських заповідних об'єктів до загальноєвропейської Смарагдової мережі (Emerald Network);
• Реалізація програм ренатуралізації (впровадження методів «ревайлдингу» – відновлення природних екосистем шляхом повернення великих травоїдних тварин);
• Розробка комплексних державних програм екологічної деокупації та післявоєнного відновлення пошкоджених природних ландшафтів.

Збереження українського степу – це не просто захист окремих видів трав чи птахів, а збереження стійкості всього природного каркаса країни, стабілізація мікроклімату та виконання міжнародних зобов'язань у сфері охорони біологічного різноманіття задля майбутніх поколінь.

Фото: kirillovka.mobi

Більше новин читайте на GreenPost.