2 лютого – в день прийняття конвенції про водно-болотні угіддя у іранському місті Рамсар (так званої Рамсарської конвенції) – щороку святкується Всесвітній День водно-болотних угідь.
В Україні 50 водно-болотних міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. Це різноманітні угіддя – від морських заток до торфовищ Полісся, від витоків річок на вершинах гір до глибин печер, наповнених водою.
Цей вид екосистеми займає важливе місце у господарстві. Вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлюється кожні 5 років, тоді як в озерах – в середньому за 17 років, нагадують у Міндовкілля.
Екосистеми водно-болотних угідь часто недооцінюють, зазначають у wwf. Мало хто усвідомлює, скільки різноманітних продуктів і послуг ми отримуємо з цих прісноводних середовищ: їжу (зокрема рибу, рис і журавлину), лікарські рослини, торф для використання у садівництві і як паливо, будівельні матеріали, а ще траву та очерет для плетіння кошиків, килимків і для спорудження стріх.
Ці складні екосистеми функціонують, неначе губки: вони поглинають дощову воду й поступово пропускають її. Водно-болотні угіддя — надзвичайно ефективні природні системи очищення води, адже вони поглинають хімічні речовини, відфільтровують забруднювачі й осад та нейтралізують шкідливі бактерії.
Разом із тим ці екосистеми — одні з найбільших на планеті осередків біорізноманіття.
Запобігання повеням
Найвагоміша соціально-економічна функція водно-болотних угідь — це запобігання повеням. Торфовища й луки вздовж річок виконують роль своєрідних губок: поглинаючи опади, вони контролюють їх стікання в струмки й річки.
Коли торф повністю насичується і більше не здатний поглинати воду, маленькі озерця на поверхні й типова рослинність торфовищ — наприклад, осока чи деякі типи лісів — сповільнюють або стримують стікання води у водойму. У схожий спосіб заплави великих річок, таких як Ніл, Янцзи і Дунай, сповільнюють розливи води після сильних дощів чи танення снігу навесні. Коли висушуються торф’яники або зменшуються площі заплав, зростає ризик раптових паводків.
Чиста вода
Водно-болотні угіддя функціонують, як фільтри Землі, очищуючи воду в різні способи. Наприклад, азот у воді трансформується в нешкідливий газ, рослини поглинають поживні речовини з води. Водно-болотні угіддя видаляють забруднювачі, такі як фосфор, важкі метали й токсини, що відкладаються в осаді. Так, влада Нью-Йорка виявила, що замість того, щоб витрачати 3–8 мільярдів доларів на будівництво нових заводів із очищення стічних вод, вона може інвестувати 1,5 мільярда доларів у придбання землі навколо резервуарів північніше агломерації. Ця земля буде очищати воду безкоштовно.
Запаси їжі
Рис — основний продукт харчування для майже трьох мільярдів людей, а це половина населення світу. Рис вирощують на водно-болотних угіддях по всій Азії, в Західній Африці й у США. Не поступається перед рисом своєю важливістю і сагова пальма, з якої добувають крохмаль для виготовлення сагової крупи. Пальми з африканських водно-болотних угідь забезпечують населення цінною харчовою олією і олією для виробництва мила.
Захист берегової лінії
Важко не зважати на руйнівні наслідки таких природних явищ, як урагани, циклони й цунамі. По всьому світу близько 200 мільйонів людей, чиї домівки розташовані в низинних прибережних регіонах, ризикують стати жертвами катастрофічного затоплення.
Прибережні водно-болотні угіддя — рифи, мангрові ліси, прибережні болота та інші — формують лінію захисту від потенційного руйнування. Коріння рослин вибудовує цілісну берегову лінію. У такий спосіб воно забезпечує опір ерозії від вітру й води та створює фізичний бар’єр, який сповільнює припливно-відпливні та штормові хвилі, зменшує їх висоту й руйнівну силу.
Культурна цінність
Люди завжди гуртувалися навколо водно-болотних угідь. Ці території відігравали важливу роль у розвитку людства, та й досі мають вагому релігійну, історичну чи археологічну цінність для багатьох культур по всьому світу. Наприклад, на прибережних водно-болотних угіддях півострова Кобург в Австралії (а це перша локація, внесена до Рамсарського списку) аборигени ще й зараз активно проводять церемонії, займаються напівтрадиційними мисливством та збиральництвом.
Матеріали та ліки
Водно-болотні угіддя забезпечують людей дровами для приготування їжі, соломою для покрівлі, волокнами для виробництва текстилю й паперу, деревиною для будівництва тощо. Ліки виготовляють із кори, листя та плодів. Також із рослин добувають таніни й барвники, які широко використовуються в обробці шкіри.
Рекреаційні зони
Водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
Важливе середовище для рослин та тварин
За приблизними оцінками, прісні водно-болотні угіддя є середовищем існування для понад 40% видів на планеті, зокрема 12% усіх видів тварин. Окремі угіддя можуть бути надзвичайно важливими для підтримання ендемічних видів. Наприклад, озеро Танганьїка в Центральній Африці є домівкою для 632 ендемічних видів тварин.
Водно-болотні угіддя є місцем нагулу для багатьох важливих промислових видів риб, яких виловлюють за межами цих територій. Затоплений ліс варзеа в Бразилії є місцем розмноження для більш ніж 200 видів риб.
Прихисток для перелітних птахів
З настанням зими в північній півкулі починається найдивовижніше масове переміщення живих істот на Землі — щорічна міграція багатьох видів птахів на великі відстані. Водно-болотні угіддя по всьому світу слугують гостинним піт-стопом, де птахи знаходять прихисток і їжу, перш ніж продовжити подорож.
Більше новин читайте на GreenPost.