Чи готові ми дізнатись правду про якість води в українських річках ?!
1843
Ми є тим, що ми споживаємо. Якщо в машину заливати неякісний бензин - вона далеко не заїде!
Україна почалася оговтуватися від байдужості до стану природи та наслідків для здоров’я, коли взяла на себе прямі зобов’язання щодо забезпечення досягнення «доброго» стану вод відповідно до регламентів Водної Рамкової Директиви ЄС.
Українські фахівці з 2017 року почали жваво вивчати питання щодо якості води та впровадження європейських стандартів у моніторинг якості води.
Зрештою у 2019 році він став пріоритетом Уряду.
Цього ж року підготовлено підґрунтя (базис) для впровадження європейських підходів до моніторингу вод.
У 2020 році очікуємо на затверджену програму моніторингу вод, яка має сформуватись з урахуванням референційних умов.
«Референційні умови» - новий термін в системі моніторингу якості вод, що означає стан водних масивів, за якого відсутні зміни показників якості води за відсутності антропогенного втручання. Іншими словами - ,це умови, до яких слід прагнути.
Сьогодні в Україні поки що говоримо про створення та початок реалізації Програми діагностичного моніторингу. До реальних заходів в бік покщення якості води ще далеко! Послідовність наступна: спочатку проводиться моніторинго якості вод, потім складаються та затверджуються Урядом плани управління річковими басейнами. Тільки потім практичні заходи.
Так, от повертаючись до програми, вона повинна бути узгоджена між суб'єктами моніторингу та враховувати дослідження всіх компонентів водного середовища – гідроморфологічних, біологічних, фізико-хімічних, хімічних (пріоритетних) та басейнових специфічних показників на основі скринінгу.
І знову новий термін - «скринінг»! Він тепер також буде постійним інструментом в системі моніторингу якості вод. Це свого роду «рентген» водного середовища для визначення басейнових специфічних показників. Він важливий для річок України, бо практично ніколи річки не діагностувались на предмет різновиду хронічних «хвороб» в повному спектрі.
Ми звикли чути із засобів масові інформації про «гарячі точки». Маю на увазі забруднення річок, наприклад, Хомори, Інгульця, Дунаю, який несе в Україну бруд з усієї Європи. Ми помилково думаємо, що забруднення тільки там, де їх видно. На жаль, прозора вода - це не показник екологічного здоров’я річки! Існує ряд забруднювачів які людина нездатна ідентифікувати візуально...
Із кожним роком з’являється все більше і більше нових забруднюючих речовини! Прогресивними темпами почало зростати забруднення річок мікропластиком, антибіотиками та фосфатами.
Європейські країни вже давно моніторять забруднення вод мікропластиком...
А, ми (Україна), враховуючи наше недбале відношення до екологічного стану річок, можемо тільки уявити, яку рибку та водичку споживаємо. Щоб не здогадуватися, а реально знати, необхідно, щоб нова європейська система моніторингу вод запрацювала в Україні якнайшвидше.
Життя та здоров’я людей - найвища цінність. Ми маємо почати діагностувати наші річки аби правильно визначити причини та джерела їх отруєння і розпочати системні, узгоджені між собою заходи з покращення якісного стану вод.
Водночас мають місце кричущі парадокси! Щоб створити одну лабораторно-вимірювальну базу потрібно близько 30 млн.гривень - таких баз в Україні має бути не менше 5. До відома: в рік до 10 млн.гривень необхідно на витратні матеріали для здійснення аналізів в межах майбутньої програми моніторингу і це тільки в частині вивчення гідро-хімічних параметрів.
Сьогодні в Україні працює лише одна лабораторія, яка займається точною діагностикою. Вона знаходиться і м. Івано-Франківськ.
Найближчим часом, запрацюють такі ж лабораторії у Вишгороді та у Славянську. В Одесі розпочинається створення подібної лабораторії.
Перед водним сектором стоїть серйозне завдання - визначити екологічні цілі, які мають бути досягнуті для кожного масиву в найближчі 6 років!
Та на основі планів управлінь по кожному річковому басейну мотивувати та залучити усіх стейхолдерів до проведення системного відновлення та оздоровлення річок.
До речі, у 2019 році за допомогою європейських проектів було проведено аналіз антропогенних навантажень на якісний та кількісний стан вод. Він вказує на значну кількість водних масивів, які перебувають під ризиком постійного негативного впливу. Це теж окрема тема для розмови про те, як боротись чи точніше виховувати бюджетоутворюючі підприємства які з одного боку підтримують економіку України, а з іншого - вбивають наші річки!
