Міскантус: два кілограми трави дають стільки ж тепла, як кілограм вугілля

21.01.2020 | Оксана Грузицька

Серед  рослин, які розглядають як заміну викопному паливу, експерти віддають перевагу міскантусу.

Що за рослина і де її застосовують

Міскантус гігантський - злак, висота якого сягає 2,5-3 м. В
Європі ця рослина більш відома, як «Слон-трава». Серед переваг - висока
урожайність, морозостійкість, невибагливість до ґрунтів. Рослину використовують
для виробництва твердого біопалива, біогазу, целюлози, біобетону, як компост,
кормову біодобавку та матеріал для зовнішнього оздоблення.

«Це унікальна рослина, тому не випадково зараз так набирає
популярності», - розповідає GreenPost  завідувач відділу технологій вирощування
біоенергетичних культур Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків
НААН Олександр Ганженко.

Науковець каже, що особливістю рослини є те, що фотосинтез у
неї проходить по особливому циклу С4. Якщо звичайні рослини при світлі
поглинають вуглекислий газ, і виділяють кисень, а без світла – навпаки, то у
міскантуса цього не відбувається. Він може поглинати вуглекислий газ навіть при
високих температурах.

«Тобто, вирощуючи міскантус ми вирішуємо з одного боку екологічну проблему: він поглинає вуглекислий газ. З іншого боку, цей вуглець трансформується у целюлозу, яку ми потім використовуємо чи для спалювання, чи для виготовлення біопластику, паперу тощо», - каже науковець.

Вчений каже, що є й мінуси у міскантуса. Він  не розмножується насінням, і його треба розмножувати частинами кореневищ, що  дещо здорожчує технологію вирощування.

• Енергокультури можуть позбавити Україну газової залежності

«В Україні вже є інститути, які займаються вирощуванням
міскантуса. Наш інститут, наприклад, є власником низки сортів цієї рослини. У
різних зонах маємо плантації і дослідні станції, де випробовуємо ці сорти і вивчаємо
технології вирощування», - розповідає науковець.

Олександр Ганженко підкреслив високу продуктивність міскантусу як енергетичної культури:

«Ми щорічно з одного гектара збираємо 20 тонн сухої біомаси. Це еквівалент 10 000 кубометрів природного газу. Тобто, один гектар замінює 10000 кубометрів газу. Друга перевага – те, що це багаторічна культура. Не треба щорічно орати, доглядати, удобрювати… Ми його один раз посадили і  потім 25 років тільки збираємо врожай. Хоча затрати в перший рік треба понести досить серйозні».

Міскантус дозволить відмовитися від одноразового посуду з пластику

З цієї рослини виготовляють посуд та пакувальний матеріал, адже вона має вищий вміст целюлози в порівнянні з деревиною,  а отже є джерелом високоякісної сировини.

Міскантус укріплює схили від зсувів

Ще у V столітті цю рослину застосовували у Китаї як протиерозійну. Але й сучасними науковцями вже доведені чудові протиерозійні якості міскантуса, він добре закріплює схили.

Міскантус відновлює ґрунт

Рослина виростає значно швидше, ніж ліс, і може запобігти масовому вирубуванню дерев. Серед переваг міскантуса й те, що він дає гарні врожаї на землях, вилучених із сільськогосподарського використання, та відновлює ґрунт.

• Під Харковом вирощуватимуть енергокультури

Міскантус сприяє реабілітації земель. Якщо він вирощується на ділянці понад 10 років, то суттєво насичує ґрунт гумусом, який забезпечує родючість.

Для біопалива міскантус - найефективніший

«Упродовж років досліджень ми дійшли висновку, що найперспективнішою рослиною, пристосованою для наших умов, і найефективнішою у використанні для біопалива, є міскантус», –  каже доктор сільськогосподарських наук, професор Житомирського національного агроекологічного університету Людмила Романчук.

Науковці з Житомирщини одні з перших завезли цю культуру в Україну і стали проводити дослідження.

Міскантус «лікує» радіоактивні землі

Експериментуючи з міскантусом, вчені з Житомирського НАУ посадили його на ділянці у селі, що найбільше постраждало від наслідків аварії на ЧАЕС, у зоні обов’язкового відселення.

«Це достатньо сильно забруднені території. Дослідження показали,
що найбільше радіонуклідів накопичується в корені. Натомість у листі – в 2-3
рази менше, а в стеблах – взагалі в десятки разів менше. Саме стебло і
використовується як енергетична культура», – зауважує Людмила Романчук.

У Європі площі під міскантусом щороку збільшуються

У європейських країнах площі під цією рослиною щороку збільшують на 15-20%, а тим, хто її вирощує, держава виплачує дотації. Вітчизняні науковці сподіваються, що держава зверне увагу на цю надзвичайно цінну культуру, оскільки сподіватися на підприємців, що, зазвичай, орієнтуються на отримання швидкого прибутку, марно. Адже до першого врожаю треба чекати два-три роки.

• Україна планує відмовитися від вугільної генерації: в уряді назвали термін