11 грудня Європейська комісія схвалила «Зелену угоду» - документ, що передбачає комплекс заходів, спрямованих на зміну політики щодо довкілля. Мета угоди – досягнути вуглецевої нейтральності до 2050 року.
«Цей документ показує як трансформувати наш спосіб
життя, праці і споживання так, щоб ми ставали здоровішими і робили наш бізнес
більш інноваційним. Ми прагнемо досягти успіху заради цієї планети та життя на
ній – заради природи Європи, біорізноманіття, лісів та морів. Показуючи решті
світу як бути стійкими та конкурентоспроможними ми зможемо переконати інші
країни рухатися разом», - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Протягом 100 днів з моменту прийняття угоди Єврокомісія має презентувати перший «Європейський кліматичний закон». Крім цього, комісія має презентувати Стратегію біорізноманіття-2030, нову Індустріальну стратегію, План дій економіки замкненого циклу, The Farm to Fork Strategy (Стратегія «Від ферми до виделки»), а також пропозиції щодо Європи, вільної від викидів.
Останні мають вказати шлях до 50%-го скорочення викидів до 2030 року у порівнянні з 1990-м роком (на противагу попередній цілі в 40%).
При цьому, щоб досягнути проміжних цілей на 2030 рік, необхідно 260 млрд євро додаткових інвестицій щороку, що складає 1,5% європейського ВВП-2018.
Усі амбітні цілі «Зеленої угоди» та подальших документів на її основі мають бути схвалені кожною країною-членом ЄС. На цьому етапі виникають певні проблеми. Відомо, що європейські кліматичні зусилля не користуються значною популярністю серед урядів східноєвропейських країн – таких як, наприклад, Польща, Угорщина та Чехія.
Читайте також: Європейська комісія виділить 100 млд євро на декарбонізацію
