Екологічні організації заявляють, що збитки, завдані розливом нафтопродуктів з двох російських танкерів — «Волгонафта 212» і «Волгонафта 239», які зазнали кораблетрощі 15 грудня під час шторму в Керченській протоці, може мати руйнівний вплив на довкілля. У цьому районі, за словами екологів, будь-які зусилля щодо усунення екологічних збитків будуть величезною проблемою. Про це розповідає Deutsche Welle.
Наталія Гозак, директор Greenpeace Ukraine, стверджує, що екологічні наслідки можуть виявитися таким самим масштабом, як під час повені, викликаної вибухом греблі Каховської ГЕС на півдні України в червні 2023 року, коли вона перебувала під контролем військових РФ. Тоді в результаті руйнування греблі було затоплено територію розміром з Київ, знищено диких тварин і понад 0,5 млн га їх природного довкілля, мав місце викид речовин, що потенційно забруднюють екологію, у більш ніж 1000 затоплених об'єктах.
«Це цілком можна порівняти з сильним впливом на навколишнє середовище в даному районі», — повідомила Гозак. І підкреслила, що ще надто рано судити про масштаби розливу нафтопродуктів, визнавши, що війна між Росією й Україною, що триває, вкрай ускладнює оцінку ситуації. За словами директора Greenpeace Ukraine, оскільки охорона довкілля в цьому регіоні, швидше за все, не входить до переліку питань, що викликають занепокоєння РФ, «дика природа, фауна та благополуччя» майбутніх поколінь — все це поставлено під загрозу.
Два російські нафтові танкери, що перевозили близько 9000 т важкого низькосортного мазуту, потрапили 15 грудня у шторм і отримали серйозні пошкодження в Керченській протоці, що розділяє Росію й анексований Москвою Кримський півострів. Ця протока — основний маршрут у Чорне море для російських суден, що перевозять зерно та паливо, а також для військових постачань під час війни Росії з Україною.
Українська влада, яка не має доступу до цього району, заявила, що сезон зимових штормів, імовірно, ускладнить для Росії буксирування танкерів до берега, додавши, що танкерам не було чого робити в морі.
«У росіян досить складна ситуація в Азовському та Чорноморському регіоні. Вони використовують застарілий флот: цим судам понад 50 років», — пояснив представник ВМС України Дмитро Плетенчук. За його словами, танкери, які зазнали аварії в неділю, були призначені для використання на річках і для завантаження морських суден і не були розраховані на експлуатацію у штормову погоду.
За словами Наталії Гозак, експерти, які проаналізували дані стеження за танкерами, що зазнали кораблетрощі, також зазначили, що такі судна зазвичай використовуються для навігації по річках і прибережній акваторії. І що напередодні аварії обидва танкери відключили глобальну морську автоматичну ідентифікаційну систему (AIS). Останнє також підтвердили представники ВМС України. Можливо, танкери, які використовувалися для доставки палива у військових цілях, припустила Гозак, зауваживши, що цю версію неможливо перевірити.
Вона порівняла катастрофу з аналогічним інцидентом у листопаді 2007 року, коли російський танкер розвалився на дві частини під час шторму, і в морі в тому ж районі вилилося близько 1300 тонн нафти й інших забруднюючих речовин. Внаслідок тієї аварії було забруднено кілька десятків кілометрів берегової лінії як в Україні, так і в Росії, загинули десятки тисяч птахів та інших морських мешканців. Але, за словами Гозак, нинішній розлив мазуту втричі більший за розміром, тому наслідки можуть виявитися набагато гіршими.
«Будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у цих водах може призвести до серйозних наслідків», — погоджується Пол Джонстон, голова дослідних лабораторій Greenpeace у Великій Британії. Цей підрозділ Greenpeace International надає наукові консультації та аналітичну підтримку кампаніям організації у всьому світі.
Х'юго Нейкамп, морський біолог із Sea Alarm, брюссельської організації, яка займається ліквідацією наслідків розливів нафти, каже, що будь-які зусилля щодо усунення наслідків аварії будуть сильно ускладнені.
«Головна проблема полягає в тому, що цей район вважається зоною бойових дій, тому з міркувань безпеки мобілізація ресурсів з-за кордону неможлива», — зазначив він. І уточнив, що нестача ресурсів у регіоні робить «неймовірним» те, що диким тваринам, які потрапили в зону розливу нафтопродуктів, буде надано необхідну допомогу.
«Громадяни, які виявили ініціативу, можуть зробити якісь дії, але результати таких спонтанних акцій ніколи не бувають багатообіцяючими», — зазначає Нейкамп.
16 грудня Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України Володимира Зеленського, у посту в соцмережі Х поклав відповідальність за аварію на «два іржаві судна», пов'язавши розлив нафтопродуктів із так званим тіньовим флотом РФ, який, за його словами, «безнадійно застарів, має фіктивні страховки, приховує своїх справжніх власників і часто використовується для навантаження нафти в море».
У жовтні Київська школа економіки попереджала, що тіньовий флот Росії — це «екологічна катастрофа, яка очікує свого часу в європейських водах». Досі не було жодних ознак того, що танкери, які зазнали аварії 15 грудня, були частиною цього тіньового флоту. Російська влада дала мало інформації про них, обмежившись підтвердженням факту розливу нафтопродуктів і початком рятувальної операції.
Однак Центр досліджень енергетики і чистого повітря (CREA), що базується в Гельсінкі, заявив, що в 2024 році активність танкерів російського тіньового флоту значно зросла: в перші вісім місяців 2024 року «в середньому три тіньових танкери з сирою нафтою щодня вирушали з російських портів». У звіті CREA за жовтень 2024 року сказано, що ці танкери часто ходять «по маршрутах із високою інтенсивністю руху через вузькі протоки поблизу берегів, при цьому їх AIS відключено, щоб приховати місцеперебування». За оцінками авторів доповіді, ліквідація наслідків катастрофи з одним із таких танкерів може коштувати 1,6 млрд доларів — солідний рахунок, який майже напевно доведеться оплачувати прибережним країнам.
Більше новин читайте на GreenPost.