ЗСУ працюють швидко і точно, а російська артилерія «вирішила воювати статистикою»: війна очима бойовика «ЛНР»
Історія про вісім штурмів Світличного і не тільки.
Сучасна позиційна війна зажадала від артилерії обох сторін уміння максимально швидких, чітких і гнучких дій. А головне — максимально ефективних, включаючи роботу навіть не батареями, а окремими гарматами, дуже високої кваліфікації розрахунків, управління, коригувальників. І наразі російська артилерія оборону ЗСУ ніяк не прориває. Про це розповів відомий російський блогер Андрій Морозов («Мурз»), який воює у складі «народної міліції» «ЛНР» у званні сержанта.
Він зазначає, що ЗСУ чудово освоїли звукомаскування й навчилися пристосовуватися до місцевості, працюючи з-за пагорбів і териконів, добре ховати свої гармати і самохідки, що буксируються.
«Викотився, відпрацював за заздалегідь підготовленими даними, скоригувався за даними з БПЛА, відпрацював ще раз, накрив ціль, покотився», — описує Мурз.
Він зазначає, що ЗСУ не нехтують у роботі метеостанціями, у результаті працюють швидко і точно. Натомість російська артилерія «вирішила воювати статистикою»: не дріб’язкувати, а викотити дивізіон, «і нехай палить БК залпами». Теоретично наслідком таких дій має стати прорив оборони ЗСУ, але практика показує інше.
«Спалили БК, зорали якийсь укрівський опорник, облетіли його квадриком один раз – начебто тихо. Йде команда піхоті: «Ідіть, там нікого немає!»
Якщо укріплення розташоване в забудові, противник може запустити найбільш жвавих, передову групу, в забудову, відрізати вогнем інших і там перебити, взяти в полон, закатувати, пристрелити і спалити трупи, тому що ліньки могили копати», — розповідає «Мурз».
Бойовик переповідає історію про вісім штурмів Світличного — невеликого населеного пункту з двома «промками», розташованого між Кримським та Нижнім.
«Вісім грьобаних штурмів! І потім туди все-таки зайшли, щоб упізнати у знайдених спалених трупах бійців із першої групи першого штурму, яку туди укри запустили і зачинили пастку. А потім із промки викотилася вміло прихована «Нона» і почала працювати по основній групі наших 120-мм мінами, і «загасити» її ніхто не зміг», — говорить блогер.
