Зола відрізняється чорним відтінком і містить невеликі крупинки недогорілої речовини різного розміру. Попіл своєю чергою схожий на сірий пил, який утворюється після горіння сухого листя, паперу, трави чи допалювання самої золи. Тобто якщо казати простими словами, то зола — це суміш із недогорілого вугілля та попелу.
Зола - що це за добриво, і як правильно його застосовувати
Зола – не просто залишок, що не згорає після горіння, але ще й цінне мікродобрива. У нашому матеріалі – все про те, чим корисна зола рослинам, як використовувати золу як добрива, як розвести золу для підживлення, що таке обприскування зольним розчином.
У хорошого господаря на дачній ділянці нічого не пропаде, все піде у справу. Спалювали суху траву та гілки? Розтоплювали в будинку пекти чи камін? Пікли картоплю на багатті? Вітаємо! У вас тепер є багато корисного добрива – золи.
Будемо її використовувати! Зола – чудове джерело мінералів. А ще вона:
1 ч. л. = 2 г золи, 1 ст. = 6 г, 1 сірникова коробка = 10 г, 1 склянка = 100 г, 1 літрова банка = 500 г золи.
Чи можна використовувати золу на городі? Потрібно! Але не будь-яку.
Наприклад, якщо ви утилізуєте побутове сміття, старі дошки з залишками лаку та фарби або непотрібну друковану продукцію (газети, плакати, коробки, глянцеві журнали) з поліграфічними барвниками та просоченнями – навряд чи зола принесе рослинам користь. Швидше шкода через залишки хімікатів. Таку золу використати не варто.
Але навіть при спалюванні натуральних рослинних залишків (гілок, бадилля рослин, дров, сухої трави, торфу) ми на виході отримаємо речовини різного складу. Так, у деревній золі велика кількість кальцію – причому в деревині м'яких порід (осика, ялина, сосна, вільха, липа) його набагато менше, ніж у твердих (дуб, ясен, в'яз, модрина, тополя). А молода деревина, порівняно зі старою, містить помітно більше калію. Також багато цього елемента у золі, отриманій із стебел соняшника та гречки, кореневищ пирію, трави.
Зола підходить практично для всіх городніх культур, але найдоцільніше удобрювати нею такі культури, як:
Восени золу внесіть на ділянку, підготовлену для посадки цибулі та кропу (до двох склянок порошку на 1 кв.м) – так ви убезпечите ці культури від можливої кореневої гнилі, т.к. зола збільшує повітро- і вологопроникність ґрунту.
Навесні, готуючись до посадки картоплі, при перекопуванні ділянки внесіть золу з розрахунку 1 склянки на 1 кв.м або при посадці в кожну лунку додайте до 2 ст.л. золи змішані з землею. При першому підгортанні в період вегетації внесіть 1-2 ст. золи під кущ.
Під кабачки, огірки та патисони внесіть 1 склянку золи на 1 кв.м під перекопування та близько 1 ст.л. у кожну лунку при висадженні розсади у ґрунт.
Під капусту рекомендовано внесення золи із розрахунку 1-2 склянки на 1 кв.м (під перекопування).
Перед висадкою розсади томатів, перцю та баклажанів землю удобріть із розрахунку 3 склянки золи на 1 кв.м. А при висадженні рослин у ґрунт у кожну ямку також додайте по одній жмені золи.
Ділянки, призначені для моркви, буряка, редиски, кропу, петрушки, салату та бобових, збагатіть 1 склянкою золи на 1 кв.м.
Також сприятливо внесення золи для плодово-ягідних дерев і чагарників у саду.
Добриво дерев золою є актуальним при їх посадці (1-2 кг золи в кожну посадкову яму), а також надалі при перекопуванні ґрунту під ними з того ж розрахунку.
Виноград підгодуйте золою 3-4 рази за сезон - увечері після заходу сонця обприскуйте листя зольним настоєм, розбавленим водою у співвідношенні 1:5.
Підійде зола і для підживлення полуниці (садниці). Восени на ділянку, підготовлену для неї, внесіть 1 склянку золи на 1 кв. м. Навесні перед мульчуванням грунту і після плодоношення розсипте в міжряддях перед поливом також по жмені золи.
Нагадаємо, що допоможе довше зберегти огірки малосольними, простий лайфхак.