За часів СРСР існувала думка, що та родина, яка має корову - заможна родина. Адже корова-годувальниця була запорукою забезпечення харчування і продуктів для великих родин, додаткового прибутку від продажу молока і масла, достойним еквівалентом працелюбності господарів-утримувачів. З часом, утримувати корову стало важко, а подекуди, і не рентабельно. Чимало селян вважають, що корова у господарстві - то розкіш.
Відтак, село Миколаївка Новомосковського району, що на Дніпропетровщині – одне з небагатьох в Україні, де селяни масово тримають корів. І яке за радянських часів можна було би назвати одним з найзаможніших в Україні. Про це повідомляє agronews.ua.
“У селі є одноосібник, який тримає 40 голів корів й 40 молодняка, в нього є промислова холодильна ванна й молоко забирає молзавод по 8 грн 80 коп. Є такі, що тримають по 20 голів, 15 голів і влітку годують силосом. Закладають силос на весь рік”, – повідомив фермер Владислав Пащенко у Фейсбук.
Сам фермер тримає 6 голів корів і 6 голів молодняка.
“Випасів у нас немає то доводиться їздити двічі в день косити. Для того, щоб прогодувати мені доводиться тримати 6 городів на 3,7 га, з них 1,5 га кукурудза, а інше люцерна, суданка, овес + віка, гарбузи. В селі дві агрофірми, в одній є корови, але там де я працював – корів немає. Але для пайщиків закладають силос й тричі на тиждень роздавачем возять попід двори, влітку возять зелену масу люцерну”, – розповів він.
Для того, щоб забезпечити корів кормами, багато хто з селян забирає назад паї, так як в цьому році у місцевій агрофірмі ще не вирішили чи будуть пайщикам закладати силос.
Нагадаємо, Полтавська ОДА надала аграріям понад 2,5 млн гривень.