Закон «про п'ять колосків», початок голодомору та сотні тисяч засуджених – день в історії
Сам закон був чинним до 1947 року, коли в СРСР була скасована смертна кара.
7 серпня 1932 року Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів СРСР прийняли закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності», відповідно до якого розкрадання колгоспного майна каралося позбавленням волі на строк понад 10 років або розстрілом. Власноруч написаний Йосифом Сталіним на хвилі боротьби з крадіжками «кооперативного і колгоспного майна», що нібито спричинили «хлібозаготівельну кризу», цей законодавчий акт в народі зажив сумної слави закону «про п'ять колосків». Про це пише "Цей день в історії".
З 7 по 17 серпня в Україні тривав рейд «ударників преси» для боротьби з розкраданням державного майна, організований редакцією газети «Правда» за сприяння вищого партійного керівництва УСРР за участі 100 тисяч осіб. Він провалився, адже стало очевидно, що головна проблема не в розкраданні, а в небажанні селян безоплатно працювати у колгоспах, — врожай просто гинув у полях від перестою. Влада також не хотіла визнавати того факту, що на Україну був покладений нереальний хлібозаготівельний план, який було неможливо виконати навіть за ідеальних умов. Під тиском об'єктивних обставин первинний план на 1932 рік у 364 млн пудів зерна було скорочено до 260 млн пудів.
Але закон «про п'ять колосків» не допоміг «вибити» хліб з селян: станом на 5 жовтня 1932 року з 23 270 колгоспів план виконали тільки 1 403, а на кінець жовтня хлібозаготівельний план було виконано лише на 39%, що поставило під загрозу постачання хлібом промислових центрів України. Скорочення експорту зерна сповільнювало темпи індустріалізації. Сталін сприйняв це як саботаж і особисту загрозу.
З листопада він взяв курс на «сокрушительний удар» по українському селянству, що дало новий простір для використання закону «про п'ять колосків», пік застосування якого припав на листопад 1932 — січень 1933 року, коли було засуджено 12 767 осіб. Саме закон про «5 колосків» в поєднанні з постановою Політбюро ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлі в Україні від 1 січня 1933 року дозволив вилучити у селян не тільки зерно, але й всю їжу, ставши одним з механізмів організованого Сталіним терору голодом.
Загалом же за «законом про 5 колосків» протягом 1932-39 років було засуджено 183 тисяч осіб. У 1936 році генеральний прокурор СРСР Андрій Вишинський підняв питання порушення законності при винесенні вироків за «законом про 5 колосків» і зрештою винні у «перегинах» загинули під час «великого терору».
Сам закон був чинним до 1947 року, коли в СРСР була скасована смертна кара. 4 червня 1947 року вийшов Указ Президії Верховної ради СРСР «Про кримінальну відповідальність за крадіжки державного і суспільного майна», що встановлював диференційовану відповідальність — в залежності від важкості злочину покарання варіювалося від 5 до 25 років.
