Загроза блекауту в столиці: що таке київське «енергетичне кільце» та які сценарії відключень чекають на містян цієї зими

Надії на теплу зиму чи неточність ворожих атак більше не можуть бути основою для оптимістичних прогнозів щодо опалювального сезону в столиці. Російські війська продовжують системний тиск на енергетичну інфраструктуру Києва та області. Головна мета цих ударів — остаточно знищити місцеві теплоелектроцентралі та розірвати так зване «київське енергетичне кільце», щоб ізолювати місто від об’єднаної енергосистеми України. Про це пише Економічна правда.

Транспортні артерії струму: як влаштоване енергетичне кільце

У технічному розумінні київське енергетичне кільце — це складна мережа високовольтних ліній електропередачі та підстанцій напругою 330 кіловольтів (кВ). Вона з'єднує столицю з загальнонаціональною енергосистемою й дає змогу заживлювати місто з різних географічних напрямків.

Опорним вузлом цієї системи є підстанція 750 кВ «Київська». Вона виконує роль ключового шлюзу, через який до мегаполіса надходить електроенергія, згенерована атомними електростанціями — зокрема Рівненською та Хмельницькою АЕС.

Якщо уявити енергосистему у вигляді транспортної мережі, то лінії — це магістральні автошляхи, а підстанції — розв'язки, які знижують напругу та розподіляють струм до кінцевих споживачів. Завдяки кільцевій конфігурації, у разі пошкодження однієї ділянки диспетчери «Укренерго» можуть оперативно перенаправити потоки іншими маршрутами.

Втрата ТЕЦ та дефіцит передавальної потужності

Специфіка Києва полягає в тому, що це найбільший споживач електроенергії в країні. У звичайний період місто потребує близько 1–1,2 ГВт (12–15% від загальнодержавного обсягу), а під час зимових морозів навантаження зростає до 1,8–2 ГВт.

Раніше значну частину цього споживання покривала власна внутрішня генерація — Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), які сукупно могли видавати до 1,3 ГВт. Однак внаслідок серії масованих атак, зокрема повторного удару в ніч на 14 жовтня, ці станції зазнали важких пошкоджень і втратили можливість виробляти електрику в необхідних обсягах.

Тепер столиця майже повністю залежить від імпорту електроенергії з інших регіонів через енергетичне кільце. Проте ворог зосередив удари саме на його вузлових підстанціях. Для створення критичного дефіциту росіянам не потрібно руйнувати абсолютно всі лінії — достатньо вивести з ладу кілька ключових трансформаторних вузлів. Виникає парадоксальна ситуація: генерація в країні є, але мережа фізично не може пропустити необхідний обсяг потужності до Києва.

Три сценарії для киян: від помірних обмежень до 20 годин без світла

Тривалість вимушених відключень цієї зими безпосередньо залежатиме від інтенсивності нових обстрілів, швидкості роботи ремонтних бригад та температурного режиму:

• Оптимістичний сценарій (8–10 годин без світла на добу): можливий за умови помірно теплої зими, відсутності нових критичних руйнувань та успішного відновлення пошкодженого обладнання.
• Песимістичний сценарій (12–16 годин без світла на добу): справдиться у разі систематичних точкових ударів по підстанціях та затримках із заміною складного устаткування (наприклад, сильних силових трансформаторів).
• Критичний сценарій (до 20 годин без світла на добу): викличе поєднання сильних морозів із масованими балістичними атаками по ключових вузлах енергокільця.

Водночас енергетичні експерти зазначають, що повний і безповоротний блекаут столиці залишається малоймовірним завдяки гнучкості системи та напрацьованим алгоритмам аварійного реагування.

Захист критичної інфраструктури та розподілена генерація

Для підтримки баз життєдіяльності міста — роботи насосних станцій водопостачання, котелень, лікарень, зв'язку та електротранспорту — Києву необхідно орієнтовно 200 МВт гарантованої потужності.

Наразі у столиці вже введено в експлуатацію близько 150 МВт об'єктів розподіленої генерації (зокрема когенераційних установок та потужних дизель-генераторів). До кінця року цей показник має зрости до 180–185 МВт, ще близько 55–60 МВт очікується від приватного сектору.

У підсумку стійкість Києва цієї зими визначатиметься трьома факторами: щільністю протиповітряної оборони (особливо наявністю ракет до систем Patriot для захисту від балістики), наявністю аварійного резерву обладнання та темпами розгортання локальної малої генерації.

Нагадаємо, раніше мер столиці Віталій Кличко виступив у Верховній Раді України з доповіддю за викликом народних обранців.

Більше новин читайте на GreenPost.