Якщо в сім’ї росте шульга: поради психолога

4 хв на прочитання13 Серпня 2021, 15:20

13 серпня відзначають День шульги

Цікаво, що в дикій природі шульги також зустрічаються: наприклад, у більшості слонів «ведучий бивень» правий, натомість полярні ведмеді здебільшого «ліволапі». У людей кількість шульг не є сталою — за ХХ століття вона сильно зросла. За статистикою, у Великій Британії у 1930-ті роки налічувалося близько 3 % ліворуких, у 1950-ті — вже 5 %, а зараз ця цифра сягнула приблизно 10 %. Ця цифра наразі є середньосвітовою.

Частково зростання відсотка шульг пояснюється тим, що вони перестали приховувати свою ліворукість. Адже раніше бути ліворуким було у кращому разі неприємно, а в гіршому — небезпечно. Наприклад, у Стародавньому Римі лівака називали «зловісним» (sinister — це слово залишилося в романських мовах), на Русі забороняли свідчити в суді, а в Західній Європі в часи середньовіччя ліворукість розглядалась як певна ознака схильності до чаклунства і могла стати приводом для спалення в часи інквізиції, адже вважалося, що шульгою був сам диявол. В Індії досі права рука «гідна» виконання «чистих» функцій (вживання їжі, потиск тощо), а «місце» лівої — турбота про особисту гігієну.

Однак наразі з ліворукістю загалом перестали боротися — десь раніше, десь пізніше шульгам дозволили просто бути шульгами, користуючись тією рукою, якою зручно. Ринок переорієнтувався і почав пропонувати спеціальні речі під ліву руку — ручки, зошити, ножиці, мишки, навіть штани… Чи варто дитині-шульзі купувати такі товари, чи відразу пропонувати пристосовуватися до праворукого світу?

«Раніше ліворукість виправляли — не було такого вільного підходу, як зараз, усі мусили бути однаковими», — говорить у коментарі GreenPost психолог, психотерапевт, член Української спілки психотерапевтів Ольга Цурка. Вона наголошує: ліворукість — не хвороба, це просто особливість, а шульга – не дитина з особливими потребами, тому виховувати її потрібно так само, як і будь-яку іншу дитину. Можна запропонувати речі для лівої руки, але насправді доволі часто діти-шульги самі відмовляються від таких девайсів (натомість вчаться користуватися звичайними речами, які завжди є напохваті) і/або починають розвивати праву руку.

«Вони можуть дивитися на інших дітей і пробувати, адже дитина – це людина, а людина це соціальна істота. Діти не хочуть відставати від інших, вони пробують і пристосовуються», — говорить Ольга Цурка.

Утім, якщо дитина не користується правою, це не свідчить про затримку розвитку, наголошує психолог. Є думка, що їм треба ходити до логопеда — самі логопеди її не підтримують, говорять, що не бачать зв’язку між відставанням у розвитку та ліворукістю. Однак і очікувати геніальності — інший стереотип — від ліворуких дітей Ольга Цурка не заохочує.

«Такі діти такі самі, як і інші. Так само десь вони добиваються успіху, а десь роблять помилки», — говорить вона.

Психолог розповідає про особливості, які мають ліворукі діти.

Оскільки у них домінує права півкуля, відповідно всю інформацію вони сприймають інтуїтивно, через образи та символи. Таким дітям важко зазубрювати інформацію. Отже, їм потрібно вдвічі більше часу: щоб сприйняти інформацію, правопівкульно її перетравити, зрозуміти, переключити на інтелект і вже тоді знайти рішення.

Тобто такі діти можуть бути дещо повільнішими за інших.

Якщо ж дитина-шульга самостійно переходить на праву руку, то в неї раціональне починає працювати паралельно з нераціональним, тобто дві півкулі водночас. Такі люди більш спонтанні, у них іде більше часу на усвідомлення.

«При вирішенні певних завдань вони можуть «влучити», а можуть помилитися. Тому таким дітям варто сказати: «Ти — молодець. Але давай подумай ще раз. Я тобі можу допомогти».

При цьому, як я вже говорила, інтелект у них — у межах вікової норми», — наголошує Ольга Цурка.

Психолог висловлюється категорично проти переучування ліваків: дитина почувається безпорадною, у неї може погіршитися почерк, впасти успішність, знизитися самооцінка.

Також ми розповідали про Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: