Щоб не проґавити: які аналізи варто зробити під час та після COVID-19

Останнім часом дедалі частіше пишуть про те, що навіть легка форма коронавірусу може дати ускладнення, призвівши до тромбозу, запалення легень, ураження внутрішніх органів (нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту, селезінки, серця і серцево-судинної системи), проблем із психікою тощо. Як же дізнатися, наскільки сильно і по чому саме «вдарив» COVID-19?

Аналізи та обстеження після ковіду ті самі, які можуть призначити і для діагностики та для визначення лікування.

ПЛР-тест на COVID-19. Він визначає наявність в організмі людини коронавірусу SARS-CoV-2, що є збудником COVID-19, шляхом виявлення його генетичного матеріалу (РНК). Роблять ПЛР із першого дня появи симптомів гострої респіраторної інфекції або пневмонії, а також для підтвердження одужання.

Загальноклінічний аналіз крові. Він покаже зміни основних показників здоров’я.

D-димер. Це продукт розпаду фібрину — білка, що входить до складу тромбу і демонструє наявність мікрозгустків у крові. Зазвичай здати D-димер рекомендують усім перехворілим на коронавірус, а також тим, хто хворів на ГРЗ, але не робив тест. Показник D-димер використовується для визначення наявності внутрішньосудинного згортання крові і дозволяє моніторити процес тромбоутворення, який рекомендується відслідковувати під час та після коронавірусного захворювання. У час поширення коронавірусної інфекції зазначений аналіз стає ключовим для побудови тактики лікування пацієнтів. Коронавірус часто підвищує згортання крові, це збільшує ризик тромбоутворення, через що зростає ризик інфаркту й інсульту (навіть у молодому віці).

Норма — до 500 (або 0.5). Якщо показник D-димеру вищий, слід звернутися до сімейного лікаря — це може бути приводом для призначення кроворозріджувальних препаратів.

Коагулограма. Це комплексний аналіз крові для оцінки гемостазу. Завдяки коагулограмі можна своєчасно виявити проблеми системи згортання крові та запобігти наслідкам цих проблем, передусім кровотечам або підвищеному згортанню крові. Як відомо, одним із найважчих ускладнень COVID-19 є тромбоз. Утворення тромбу небезпечне, тому що його відрив може викликати легеневу емболію та миттєву смерть.

Навіть при невисоких цифрах D-димеру можуть відреагувати інші показники системи згортання, і тоді це також потрібно коригувати.

С-реактивний білок (СРБ, CRP). Це один із білків крові, який є вкрай чутливим, хоч і неспецифічним маркером деяких запальних процесів. Він починає підвищуватися вже через 8 годин після зараження вірусом, коли багато аналізів ще в нормі. Підвищений показник свідчить, що в організмі є вірус або інфекція, з якою він починає активно боротися. 

Дослідження крові на вміст С-реактивного білка особливо важливе при ранніх обстеженнях. Рівень С-реактивного білка безпосередньо пов’язаний із перебігом COVID-19: при легкій формі захворювання кількість СРБ в крові істотно не підвищується, а ось при тяжких формах зазвичай збільшується дуже помітно. С-реактивний білок відіграє роль основного лабораторного маркера активності процесу в легеневій тканині. За ступенем підвищення СРБ лікар може визначити обсяг ураження легень і призначити необхідну протизапальну терапію. Показник вище 3 мг/л свідчить про підвищені ризики судинних ускладнень.

Глікозильований гемоглобін, або глікогемоглобін. Цей біохімічний показник крові відображає середній вміст цукру в крові за тривалий період, на відміну від вимірювання глюкози крові, яке дає уявлення про рівень глюкози крові тільки на момент дослідження.

Є й інші аналізи та обстеження, які не всі відносять до першочергових.

Інтерлейкін-6 (IL-6). Цейплейотропний цитокін (білкові клітини) з широким спектром функцій є одним із найважливіших медіаторів гострої фази запалення. Визначення рівня IL-6 використовується для ранньої діагностики гострих запальних реакцій, інфекцій, сепсису тощо, а також як маркер «цитокінового шторму» під час лікування COVID-19.

Прокальцитонін (ПКТ). Він показує ризик вторинної бактеріальної інфекції. Через це особливо важливо здати аналіз на прокальцитонін при пневмонії, щоб розуміти, чи є необхідність антибактеріальної терапії. Результат ПКТ може вказувати також на високу тяжкість пневмонії і необхідність підключення препаратів групи кортикостероїдів. Під час терапії антибіотиками контроль рівня ПКТ дозволяє оцінювати її ефективність.

Референсні значення прокальцитоніну — 0,00 — 0,10 нг/мл.

Розгорнутий біохімічний аналіз крові. Здати його особливо варто тим, у кого є хронічні захворювання. Наслідки коронавірусу можуть ще ніяк не проявлятись, а аналіз уже їх покаже.

Феритин. Основна функція цього білка полягає в транспортуванні заліза організмом (латиною ferrum — «залізо»). Залізо дуже важливе для червоних клітин крові, які переносять кисень. Зміни рівня феритину в крові можуть вказувати на:

• анемію;
• інфекцію, що перешкоджає транспортуванню кисню і порушує функції червоних кров'яних тілець.

Підвищення рівня феритину корелює з тяжкістю перебігу COVID-19: що вищий феритин, то тяжчий перебіг хвороби. Дуже високий рівень феритину свідчить про ризик розвитку дихальної недостатності — гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), при якому пацієнтові можуть призначити підключення до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ).

АлАт (АЛТ, GPT). Цей аналіз допомагає при діагностиці захворювань печінки, підшлункової залози та жовчовивідних проток, хвороб серцевого м’яза та скелетної мускулатури.

АлАт (аланінамінотрансфераза) — фермент, який здебільшого виробляється в печінці, менше у нирках, підшлунковій залозі, міокарді та в скелетних м’язах. При ушкодженні цих органів у крові підвищується рівень АлАт.

АсАТ. Цей аналіз крові призначається передусім при підозрі на патологію серцевого м’яза або печінки.

АсАТ — аспартатамінотрансфераза — внутрішньоклітинний фермент, який бере участь в обміні амінокислот у тканинах органів, що належать до різних систем організму. У деяких органах його вміст особливо великий — це тканини серця (серцевий м'яз, або міокард) та печінка. При пошкодженні міокарда або печінки АсАТ вивільняється в кров, тому зростання його концентрації є показником розвитку патології.

Для жінок норма АсАТ — до 31 Од/л, для чоловіків характерна вища активність ферменту — до 41 Од/л.

Креатинін і сечовина. Креатинін утворюється в результаті креатин-фосфатної реакції. Він утворюється в печінці, виділяється в кров, а виводиться з організму із сечею. За умови нормальної діяльності нирок, сечовидільної системи та інших органів і систем організму цей процес відбувається постійно. Рівень креатиніну в крові зазвичай визначається об’ємом м’язової маси, тому у чоловіків вміст креатиніну в крові вищий, ніж у жінок.

Норма креатиніну — 44-106 ммоль/л. Відхилення від норми може свідчити про порушення в роботі нирок. Але для точного діагнозу призначаються інші дослідження.

Допустимі норми концентрації сечовини у крові — 2,5-8,3 ммоль/л.

Антитіла до коронавірусу IgM. Аналіз на антитіла класу M проводиться:

• при негативному ПЛР-тесті і наявності симптомів коронавірусної інфекції;
• після терапії.

У гострий період перебігу хвороби їхня концентрація стає високою, що підтверджує наявність вірусу COVID-19. Вже після декількох тижнів цей показник значно знижується. У перші дні хвороби визначити наявність вірусу по наявності антитіл неможливо, бо вони виявляються не раніше, ніж на 5-7 день інфікування.

Антитіла до Коронавірусу IgG. Поява в організмі пацієнта антитіл класу G говорить про одужування і появу імунітету до COVID-19. Зазвичай найвищі показники після 5-7 тижнів після інфікування.

УЗД судин нижніх кінцівок. Дозволяє лікарю оцінити стан судин, їхню пропускну здатність, швидкість та якість кровотоку тощо. Завдяки УЗД можна виявити перші ознаки тромбозу ще до появи симптомів.

Електрокардіографія (ЕКГ). Дає можливість виключити або підтвердити наявність серцевих захворювань (тромбоемболія легеневої артерії), порушень провідності, а також може бути використана для виявлення порушень обміну калію, кальцію, магнію та інших електролітів.

Проте багато лікарів запевняють, що після перехворювання на коронавірус за відсутності скарг і гарному самопочутті не потрібні ніякі аналізи чи обстеження.

Насправді не існує універсального та чіткого алгоритму обстеження та відвідування фахівців для тих, хто виписався з ковідного стаціонару, написав відомий лікар Євген Комаровський у своєму Instagram. Він вважає, що найкраще на кілька місяців поїхати в якийсь заміський будинок чи на дачу, «і там, у селі, на свіжому повітрі, у тиші, без людей та стресів, поступово збільшувати фізичні навантаження».

Водночас лікар радить не дивитися телевізор, не слухати новини, спілкуватися тільки з приємними людьми і не шукати нових хвороб у себе в поліклініках і лабораторіях. Євген Комаровський називає це найкращим рецептом реабілітації після COVID-19.

«Організму потрібне чисте повітря, прогулянки та посильне фізичне навантаження. Саме це потрібно людині для відновлення після будь-якого стаціонару», — говорить він.

Теоретично, нагадує Євген Комаровський, ваш сімейний лікар після докладної розповіді про ваш стан може порадити, що вам треба приймати чи перевірити.

«Особисто я, якби виписався з ковідного стаціонару, місяць би відпочив, а потім зробив би УЗД з голови до ніг і з ніг до голови, обов’язково кардіограму, загальний аналіз крові. І, мабуть, поки що на цьому зупинився — далі буде видно», — гадає лікар.