Всесвітній день логіки – навіщо тренувати розум в епоху ШІ

14 січня світ відзначає Всесвітній день логіки. Це свято нагадує про силу розуму, важливість критичного мислення та роль логіки в науковому прогресі й повсякденному житті.

Всесвітній день логіки вперше відзначили у 2019 році. Ініціаторами стали дві міжнародні організації: ЮНЕСКО та Міжнародна рада з філософії та гуманітарних наук (CIPSH). Ідею підтримали на Головній конференції ЮНЕСКО у Парижі.

Дату 14 січня обрали не випадково. Цей день символічно пов'язаний із двома найвидатнішими логіками XX століття:

Курт Гедель (1906–1978) – австрійсько-американський математик і логік, автор знаменитої теореми про неповноту. Помер 14 січня 1978 року в Принстоні.

Альфред Тарський (1901–1983) – польсько-американський логік і математик, один із засновників сучасної математичної логіки. Народився 14 січня 1901 року у Варшаві.

Логіка – це наука про правильне мислення, про те, як робити точні висновки та приймати обґрунтовані рішення. Сам термін походить від грецького «логос» – слово, поняття, розум.

Засновником формальної логіки вважають Аристотеля (384–322 до н.е.). Давньогрецький філософ першим детально вивчив форми і закони мислення, сформулював три з чотирьох основних законів формальної логіки: закон тотожності, закон суперечності та закон виключеного третього. Четвертий – закон достатньої підстави – сформулював Лейбніц у XVII столітті.

Головний принцип логіки стверджує: правильність міркування визначається лише його логічною формою, а не конкретним змістом суджень.

У 1931 році Курт Гедель опублікував роботу, яка перевернула світ математичної логіки – теореми про неповноту.

Перша теорема: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Тобто існують істинні твердження, які неможливо довести в рамках цієї системи.

Друга теорема: несуперечливість формальної арифметики не можна довести засобами самої формальної арифметики.

Ці відкриття показали: будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна, і цю неповноту неможливо усунути. Теореми Геделя мають безпосереднє значення для філософії, математики та теорії штучного інтелекту.

Логіка – це основа, на якій працюють усі комп'ютери. Кожна програма, кожен алгоритм базується на логічних операціях. Мови логічного програмування (Prolog, Lisp) безпосередньо імітують логічне мислення людини.

Однак парадоксально: саме в епоху ШІ розвиток логічного мислення стає особливо важливим. Дослідження показують, що часте використання штучного інтелекту погіршує здатність критично мислити. Особливо вразливими виявилися молоді люди віком 17–25 років.

Штучний інтелект може давати швидкі відповіді, але не розвиває критичне мислення. Крім того, алгоритми можуть подавати факти викривлено, генерувати дезінформацію та правдоподібні фейки. Протидіяти цьому можна лише за допомогою логіки та критичного аналізу.

Логіка допомагає:

• скоротити послідовність дій і обрати єдино правильне рішення
• уникати помилок у спілкуванні та вирішувати конфлікти
• розпізнавати маніпуляції та дезінформацію
• аналізувати аргументи і робити обґрунтовані висновки
• краще розуміти навколишній світ

Як розвивати логічне мислення:

Головоломки і ребуси: судоку, какуро, японські кросворди, кубик Рубіка, п'ятнашки, шаради.

Логічні ігри: шахи, шашки, го, рендзю. Ці ігри тренують стратегічне мислення та вміння прораховувати наслідки.

Книги з логіки: праці Бертрана Рассела, Альфреда Тарського, «Органон» Аристотеля.

Програмування: написання коду розвиває алгоритмічне мислення та вміння будувати логічні послідовності.

Важливо: тренування мають бути регулярними. Без практики навичка логічного мислення поступово слабшає.

Цього дня у світі проводять:

• лекції та семінари, присвячені різним аспектам логіки
• круглі столи та публічні дискусії
• наукові конференції в університетах
• виставки з історії розвитку логіки як науки

До ініціативи відзначення долучилися професійні осередки у 34 країнах світу. У Польщі, наприклад, заходи проводять у 8 різних закладах, розташованих у 7 містах.

Цікаві факти про логіку

• Логіка була відома ще в Стародавній Греції завдяки роботам Аристотеля понад 2300 років тому
• Твори Аристотеля з логіки об'єднані під назвою «Органон» (грец. «знаряддя»)
• Усі комп'ютери працюють на базі логічних операцій (І, АБО, НІ)
• Нечітка логіка, де істинність може мати проміжні значення (0,5 замість лише 0 або 1), подібніша до людського мислення
• Курт Гедель у 1951 році отримав найвищу наукову нагороду США – Ейнштейнівську премію
• Джон фон Нейман писав, що роботи Геделя «докорінно змінили сам предмет логіки як науки»

Всесвітній день логіки нагадує: у світі, де інформація стає найціннішим ресурсом, уміння мислити ясно та робити правильні висновки – найважливіші інструменти для розуміння дійсності та протидії маніпуляціям.

Більше новин читайте на GreenPost.