Водохреща 6 січня: як Україна святкує Йордан за новим календарем

6 січня 2026 року в Україні відзначають Водохреща, або Хрещення Господнє – одне з найдавніших і найшанованіших християнських свят. Це третє велике свято різдвяно-новорічного циклу після Різдва Христового та Собору Пресвятої Богородиці. У народі його також називають Йорданом або Богоявленням, повідомляє Фокус.

До 2024 року українці святкували Водохреща 19 січня за юліанським календарем. Однак у 2023 році ПЦУ ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар, який вважається точнішим і ближчим до реальних астрономічних подій. Через це всі неперехідні свята змістилися на 13 днів раніше. Саме тому вже третій рік поспіль Водохреща відзначають 6 січня.

Свято встановлене на спомин про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан пророком Іоаном Хрестителем. Згідно з Євангелієм, коли Божий Син досяг 30-річного віку, Він прийшов до Йордану. У момент хрещення Бог явив Себе у Трьох Іпостасях: Син Божий хрестився у воді, Святий Дух зійшов на Нього у вигляді голуба, а Бог-Отець промовив з небес: «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління». Саме тому свято має ще одну назву – Богоявлення, пояснює ПЦУ.

Цікаво, що до IV століття Богоявлення і Різдво Христове святкували разом – 6 січня. Лише пізніше, завдяки старанням святителя Іоана Золотоустого, свята «розділили»: спочатку в Римській Церкві, а потім і на Сході. Золотоустий писав: «Не той день, в який родився Спаситель, належить називати явленням, але той, коли Він хрестився». В Україну Водохреща прийшло разом із християнством – вперше назва свята згадується у Літописі Руському в 1148 році.

Святкуванню Водохреща передує Голодна Кутя (5 січня) – день суворого посту. Як пише етнограф Олекса Воропай у книзі «Звичаї українського народу», за тиждень до свята парубоча громада вирізала на водоймі льодовий хрест, щоб утворити ополонку. Сам хрест ставили над нею, подекуди обливаючи буряковим квасом для забарвлення. Поруч із хрестом споруджували «престол», а з хвойних гілок робили «царські врата», розповідає Суспільне Культура.

Головною традицією свята є освячення води. Воно відбувається двічі: напередодні, 5 січня (у Водохресний Святвечір), та безпосередньо 6 січня – як у храмах, так і на відкритих водоймах. Важливо знати, що вода, освячена обох днів, має однакову благодать – ПЦУ наголошує, що не варто приписувати одній із них «більшу» чи «меншу» силу. Освячену воду (Агіасму) зберігають протягом року та використовують для благословення оселі, в молитвах за здоров'я та для кроплення членів родини.

Етнограф Федір Вовк у «Студіях з української етнографії» описував, що освячену воду тримали біля ікон разом із рушниками-божниками. Михайло Зубрицький записав, що один-два тижні після Водохреща існувала заборона на прання в річці – адже, за народним уявленням, у святій воді не може перебувати нечисть. Також існувала традиція в ніч на Водохреща йти до води й дивитися, як «вода стає святою».

Найбільш яскравою, але водночас суперечливою традицією є купання в ополонці. ПЦУ наголошує, що цей звичай є порівняно новим і не має давніх українських коренів. Церква застерігає від хибного тлумачення: омивання в холодній воді ніяким чином не «звільняє» від гріхів і не є обов'язковим елементом святкування. Дослідники підтверджують, що цей звичай набув популярності у радянські часи і почав відновлюватися з Незалежністю України.

Лікарі про безпеку купання. Медики категорично застерігають: одноразове занурення в крижану воду не має оздоровчого ефекту і створює серйозний стрес для організму. «Різке занурення у холодну воду може викликати спазм судин, підвищення артеріального тиску, порушення серцевого ритму, що в окремих випадках може призвести навіть до інфаркту», – попереджають фахівці, повідомляє «Наше Місто».

Серед основних протипоказань: гіпертонія та гіпотонія, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби, вагітність. Категорично заборонено пірнати після вживання алкоголю – це створює додаткове навантаження на серце. МОЗ України рекомендує: якщо ви все ж вирішили купатися, спочатку порадьтеся з лікарем, зробіть легку розминку та перебувайте у воді не довше хвилини. Безпечнішою альтернативою є обмивання холодною водою або контрастний душ.

Народні прикмети на Водохреща: якщо погода ясна та морозна – літо може бути засушливим; багато інею на деревах обіцяє гарний врожай зернових; сніг під час освячення води віщує багато меду; зоряна ніч на 6 січня – врожайний рік на ягоди та горіхи. Цей день традиційно вважається часом духовного оновлення, тому люди намагаються провести його в мирі, уникаючи сварок та недобрих думок.

Більше новин читайте на GreenPost.