«Війна» в кишківнику — вчені виявили неочікувану небезпеку пересадки калу

Трансплантація фекальної мікробіоти (пересадка калу) — революційний метод лікування, що вже довів свою ефективність при хворобі Крона та виразковому коліті. Проте нове дослідження на мишах виявило, що ця процедура може мати непередбачувані наслідки, спричиняючи «конфлікт» між бактеріями з різних відділів кишківника.

У чому суть проблеми?

Мікробіота, тобто сукупність бактерій, у тонкому та товстому кишківнику суттєво відрізняється. Фекальна трансплантація передбачає пересадку бактерій переважно з товстої кишки. Науковці вирішили перевірити, як ці «чужі» мікроби поводяться в середовищі тонкого кишківника.

Для цього вони провели експеримент на мишах, у яких власну мікрофлору було знищено антибіотиками. Гризунам пересаджували бактерії з трьох різних відділів кишківника мишей-донорів.

Результати виявилися разючими:

• Бактерії з товстої кишки (аналог пересадки калу) значно впливали на гени, що регулюють імунну відповідь.
• Бактерії з порожньої кишки (відділ тонкого кишківника) найбільше впливали на гени, пов'язані з обміном речовин.
• Ці зміни спостерігалися не лише в клітинах кишківника, а й у печінці.
• «Конфлікту» не виникало, коли бактерії пересаджували у «рідний» для них відділ (наприклад, з тонкої кишки в тонку).

Що це означає для людей?

Хоча дослідження проводилося на мишах, воно ставить важливі питання для медицини. Вчені наголошують: виявлений «конфлікт» не обов'язково спричиняє хвороби, але він може знижувати ефективність лікування або мати невідомі довгострокові наслідки.

Автори дослідження закликають до більш ретельного відбору донорів та, можливо, до розробки нових підходів, де мікробіоту для пересадки будуть підбирати залежно від того, на який відділ кишківника потрібно вплинути.

Де вже використовують пересадку калу?

Незважаючи на потенційні ризики, фекальна трансплантація залишається перспективним напрямом:

• Успішно застосовується для лікування виразкового коліту, хвороби Крона та для запобігання відторгненню стовбурових клітин кісткового мозку.
• Продемонструвала ефективність у боротьбі з фіброміалгією — рідкісною хворобою, що супроводжується хронічним болем.
• Виявилася неефективною для лікування хвороби Паркінсона, попри початкові сподівання.

Більше новин читайте на GreenPost.