Віднови землю: боротьба з опустелюванням і посухами

5 хв на прочитання14 годин тому
Фото ілюстративне

Щороку деградує площа, еквівалентна території Єгипту.

17 червня щороку світ відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухами. Ця дата приурочена до прийняття в 1994 році Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), що стала єдиним міжнародно-правовим документом, присвяченим деградації земель у посушливих, напівпосушливих і сухих субвологих районах. У 2025 році приймаючою країною стала Колумбія, а глобальна тема заходів звучить як «Restore the land. Unlock the opportunities» — «Віднови землю. Розблокуй можливості».

Цей день привертає увагу до факту, що понад 77 % поверхні суші Землі стала сухішою за останні 30 років. Це наслідок не лише зміни клімату, а й інтенсивного ведення сільського господарства, вирубки лісів, нераціонального зрошення та поганого управління земельними ресурсами. За даними ООН, деградація ґрунтів завдає збитків світовій економіці на понад 880 млрд доларів щорічно. Проте експерти UNCCD наголошують: кожен інвестований долар у відновлення землі може дати від $7 до $30 вигоди — завдяки зростанню врожайності, зайнятості населення і стабілізації клімату.

Конвенція ООН була ухвалена в Парижі 17 червня 1994 року й набула чинності в грудні 1996-го. Нині її сторонами є 197 країн. Це не просто декларація, а юридично обов’язковий інструмент, який зобов’язує країни розробляти національні програми боротьби з деградацією земель та адаптації до посух. У грудні 2024 року в Ер-Ріяді відбулась 16-та Конференція сторін UNCCD (COP16), на якій було ухвалено низку важливих рішень. Зокрема, держави погодилися посилити правові гарантії землеволодіння (особливо для дрібних фермерів, жінок і корінних народів), погодили гендерний план дій, закликали до посилення фінансування з боку приватного сектору (який нині дає лише 6 % внесків) та почали розробку глобальної стратегії на період після 2030 року.

Попри зусилля, учасникам COP16 не вдалося ухвалити обов’язкову угоду по боротьбі з посухами. Причиною стало небажання частини країн, включно зі США та ЄС, брати на себе нові юридичні зобов’язання. Це викликало критику з боку країн, які найбільше страждають від кліматичних ризиків, і ще раз продемонструвало брак політичної волі на глобальному рівні.

Натомість практичні ініціативи на місцях демонструють успішність цілеспрямованої дії. Так, в Африці реалізується проект “Велика зелена стіна” — амбітна мета відновити 100 млн гектарів деградованих земель до 2030 року та створити 10 млн робочих місць. У Саудівській Аравії триває реалізація програми створення «Зеленого поясу» — з відновленням понад 40 млн гектарів. Такі проєкти доводять, що відновлення землі — це не лише екологія, а й економіка, зайнятість, продовольча безпека і міцність громад.

У своєму цьогорічному зверненні виконавчий секретар UNCCD Ібрагім Тіау нагадав: “By the time you realise there is a drought, it is too late” — "Коли ви усвідомлюєте, що настала посуха, вже запізно". Ці слова підкреслюють головне: стратегічне відновлення землі має бути попереджувальним, а не реактивним. Станом на сьогодні, лише $66 млрд інвестується щорічно в цю сферу, тоді як потреба — $1 млрд на день до 2030 року. Глобальне завдання — відновити 1,5 млрд гектарів земель, забезпечити продовольчу стійкість і зупинити вимирання біорізноманіття.

Для України проблема деградації земель є надзвичайно актуальною. Держава приєдналася до Конвенції ООН у 2002 році (Закон України № 61-IV від 4 липня 2002 року), взявши на себе зобов'язання боротися з цим явищем на національному рівні. Однак виклики залишаються значними.

За даними науковців, озвученими наприкінці 2024 року, в Україні деградовано близько 10-12 мільйонів гектарів земель, що становить понад 25% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Потенціал родючості українських чорноземів реалізується лише на 60-70%, і ключовими причинами є дефіцит вологи та процеси деградації. Серед основних загроз:

Повномасштабне вторгнення Росії завдало безпрецедентної шкоди земельним ресурсам України. Пряме фізичне пошкодження ґрунтового покриву через вибухи, рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд та забруднення боєприпасами і паливно-мастильними матеріалами створює нові осередки деградації. Руйнування Каховської ГЕС у 2023 році призвело до масштабної екологічної катастрофи, наслідки якої для земель півдня країни ще належить повністю оцінити.

У відповідь на ці виклики, в Україні було затверджено "Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням до 2025 року". Документ передбачає комплекс заходів: від удосконалення законодавства до впровадження науково обґрунтованих практик сталого землеуправління, консервації ґрунтів та агролісомеліорації.

Як зазначають у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, боротьба з опустелюванням є одним із пріоритетних напрямків державної екологічної політики. Проте в умовах війни та обмежених ресурсів ефективне виконання всіх запланованих заходів стає ще складнішим завданням.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухами — це не просто дата в календарі. Це заклик до мобілізації всіх ресурсів і секторів: від політиків і бізнесу до науковців і місцевих громад. Залучення жінок, молоді, інновацій, реформ у сфері прав на землю — усе це має стати частиною глобальної стратегії. Світ уже спостерігає наслідки бездіяльності: щороку деградує площа, еквівалентна території Єгипту. Але майбутнє ще можна змінити — відновивши землю і розблокувавши нові можливості.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: