Структури, які називають "зоною ультранизької швидкості" (ULVZ) розміщені на межі між дуже гарячим розплавленим ядром Землі й твердою мантією. Вони розташовані прямо під вулканічними Маркізькими островами у Французькій Полінезії в південній частині Тихого океану. Нові зони виявила міжнародна команда вчених з Університету Джона Хопкінса й Університету Тель-Авіва. Але як виглядають ці зони й що з себе представляють вченими поки невідомо.
Науковці змогли побачити ці утворення, проаналізувавши дані про сейсмічні хвилі, які можуть виявити приховані підземні структури, коли проходять через планету. Ці сейсмічні хвилі, які генерують землетруси, долають тисячі миль під поверхнею. Але оскільки матеріали, через які вони проходять, мають різну щільність, температуру й склад, хвилі змінюють швидкість, вигинаються чи розсіюються, продукуючи відлуння, яке вчені можуть виявити за допомогою сейсмографів. Про це повідомляє УНІАН посилаючись на Newsweek.
Використовуючи ці заміри, вчені можуть скласти картинку кам'янистого утворення, яке лежить під землею, а також визначити його фізичні властивості. В новому дослідженні вчені використали алгоритм машинного самонавчання під назвою "the Sequencer", щоб одночасно проаналізувати близько 7 тисяч записів про сейсмічні хвилі, які називають сейсмограмами. Ці хвилі були спровоковані сотнями землетрусів з магнітудою вище 6,5 балів за шкалою Ріхтера, які відбулися за період з 1990 до 2018 року. Ці хвилі заломлювалися вздовж межі між ядром і мантією, даючи чітке розуміння структури Землі під Тихим океаном. На подив вчених, вони знайшли невідомі раніше тверді утворення між ядром і мантією.
Нагадаємо, щорічно планета втрачає 10 млн гектарів лісу.
