Мікропластик із повсякденних джерел, зокрема пластикових пляшок для води, може безпосередньо пошкоджувати підшлункову залозу. До такого висновку дійшли науковці з Польщі та Іспанії у новому дослідженні, опублікованому в журналі Independent.
Раніше мікропластикові частинки — фрагменти пластику розміром від кількох мікрометрів до п’яти міліметрів — уже пов’язували з гормональними порушеннями, діабетом, інсультом і деякими видами раку. Втім, більшість досліджень не могли чітко довести прямий причинний зв’язок між мікропластиком і конкретними ушкодженнями органів. Нова робота, за словами авторів, уперше підтверджує такий механізм.
У центрі уваги вчених опинилися частинки поліетилентерефталату (ПЕТ) — основного матеріалу пластикових пляшок, а також пакування для їжі й медичних виробів, синтетичних тканин і плівок. Дослідження проводили на свинях, яких обрали через фізіологічну подібність до людини, зокрема у функціонуванні підшлункової залози та обміні речовин.
Протягом чотирьох тижнів тварин піддавали впливу різних доз ПЕТ-мікропластику: низької (0,1 г на день) та високої (1 г на день). Після цього дослідники аналізували зміни на клітинному рівні, накопичення жиру в тканинах і загальний метаболічний стан органу.
Результати виявилися тривожними. Мікропластик спричиняв значну загибель клітин підшлункової залози та серйозні порушення її функцій. Зокрема, вчені зафіксували дозозалежні зміни в білках, що відповідають за ключові процеси в органі: низька доза впливала на сім білків, а висока — вже на сімнадцять.
Окрему стурбованість викликало аномальне накопичення жирових крапель у підшлунковій залозі. Такий процес пов’язують із порушенням секреції інсуліну та погіршенням регуляції рівня глюкози в крові — основними чинниками розвитку діабету. Крім того, дослідники вказують на можливе запускання запальних процесів на клітинному рівні.
У сукупності ці дані свідчать про «новий шлях», через який мікропластик може викликати метаболічні порушення. Автори наголошують, що отримані результати можуть бути релевантними й для людини, та закликають регуляторів і політиків серйозніше оцінювати ризики, пов’язані зі зростанням мікропластикового забруднення.
Також науковці підкреслюють необхідність подальших досліджень, аби краще зрозуміти, як мікропластик накопичується в харчових ланцюгах і які довгострокові наслідки це може мати для здоров’я населення.
Більше новин читайте на GreenPost.