Вчені розповіли, як відновити популяцію дельфінів в Україні та скільки потрібно часу

Науковці вважають, що в Україні на відновлення популяції дельфінів після війни знадобиться до 50 років, за умови створення заповідних зон та відсутності браконьєрів. Адже кількість дельфінів у Чорному морі низька, а смертність від впливу війни дуже висока.

Іван Русєв, директор національного природного парку (НПП) "Тузлівські лимани" на Одещині, назвав проблему мертвих дельфінів найзначнішою, адже відновити їх популяцію буде дуже складно. Кількість дельфінів, які стали жертвами війни, науковці наразі встановити не можуть, адже постійно зʼявляються нові випадки. Також море виносить на берег лише частину загиблих тварин. 

В організації з дослідження та захисту довкілля BioEcoLinks зазначили, що з лютого 2022 року було надзвичайно багато виявлених випадків, а пік смертності дельфінів припав на березень, травень та червень. Вони не припиняються й досі.

Наразі підтверджено декілька сотень випадків загибелі дельфінів, з яких понад 100 переважно у Криму та на півдні Одеської області. Ця проблема вже стала міжнародною, адже про викинутих на берег ссавців повідомляли вчені у Румунії, Болгарії та Туреччині.

“Воєнні дії у Чорному морі шкодять не лише українському довкіллю, а й усій планеті”, – зазначили в матеріалі.

Бойові дії відбуваються із застосуванням надводних та підводних човнів, де використовуються гідролокатори, що випромінюють потужні сигнали. Ці сигнали є згубними для дельфінів, адже виводять з ладу їхні органи навігації та ехолокації, що унеможливлює орієнтацію в просторі та полювання. "Сліпі" дельфіни перебувають у стресі та паніці, не можуть орієнтуватися у просторі. 

Також дельфіни потрапляють в смертельні пастки – рибальські сітки. Зоолог Павло Гольдін пояснив, що на чисельність морської свині, одного з видів дельфінів Чорного моря, сильно впливає загибель у рибальських сітках. Щороку в Чорному морі гинули до 20 тисяч морських свиней.

До війни у ​​північно-західній частині Чорного моря було приблизно 3 тисячі кілометрів браконьєрських сіток та сіток рибалок. Хоча наразі їх немає, кількість мертвих дельфінів значно збільшилася. Можна стверджувати, що дельфін заплутався в сітці та задихнувся під водою, оскільки визначити причину смерті дельфіна дуже просто: рибалки, боячись отримати штраф за вбивство червонокнижної тварини, намагаються якнайшвидше розплутати сіть, витягти дельфіна і викинути його в море. Для цього вони відрізають їм плавці, часто на тілах тварин залишаються сліди від сітей.

Такі випадки наразі трапляються у турецькій частині моря.  Браконьєрські сіті від сітей рибалок, які займаються законним виловом, відрізняються тим, що "легальні" сіті можна обладнати пінгерами –  спеціальний акустичний пристрій-відлякувач. Останні два роки їх почали використовувати в Болгарії та Туреччині. Однак засліплений сонарами дельфін не реагує на сигнали пінгера. 

Російські вчені причиною численної загибелі дельфінів у Чорному морі під час воєнних дій називають інфекційні хвороби та потрапляння до сіток, однак  під час воєнних дій інфекції є вторинним явищем.

“Інфекційні захворювання – це причина, що реально викликає загибель дельфінів, і це відбувається з року в рік, і особливо останніми роками. Серед цих захворювань є ті, що викликаються мікроорганізмами та потрапляють у море від тваринницьких комплексів. Декілька років поспіль епізоди зараження починалися з російських вод, тому що там, на Північному Кавказі, зосереджені дуже великі тваринницькі комплекси, і може так статися, що саме вони були джерелом цих інфекцій”, – зазначив Гольдін.

Русєв додав, що у природі все взаємопов'язано, і в ослаблених від впливу гідролокаторів дельфінів у стресовому стані різко знижується імунітет. Так тварини стають об'єктами зараження збудниками інфекцій, віруси яких в них живуть постійно. Здорові дельфіни мають сильну імунну систему і рідко гинуть від інфекцій. Тому основна причина загибелі дельфінів – воєнні дії.

“Так чи інакше, відповідь на запитання, що спричинило загибель чорноморських дельфінів цього року, буде отримано після проведення всіх лабораторних аналізів у найкращих лабораторіях світу”, – зазначили в матеріалі.

Окрім того, шкоди дельфінам завдають токсини мікропластик та хімікати у Чорному морі.

“Зараз розпочато широкий скринінг різних токсичних речовин, і ми побачили, що в Чорному морі є такі речовини, про наявність яких раніше не здогадувалися, і щороку з'являються нові”, – сказав Гольдін.

За його словами, це пов'язано з технологічним прогресом, який щороку винаходить нові речовини для своєї діяльності. Зрештою, всі вони потрапляють у море та призводять до негативних наслідків. 

“Наприклад, якщо 40 років тому людство було дуже стурбоване тим, що у воду потрапляють хлорорганічні речовини, і вони вели до хронічного отруєння та безпліддя тварин, то зараз можна сказати, що хлорорганічних сполук стає менше. Зате зі сміттям потрапляють частинки мікропластику з комплексними речовинами, що утворюються довкола них; потрапляють антибіотики, що теж небезпечно, тому що коли вони потрапляють у навколишнє середовище, то у бактерій, що живуть у морському середовищі, виробляється імунітет, вони еволюціонують. Тобто шкідливих речовин дуже багато і ми недостатньо знаємо, наскільки це небезпечно. Щодня екологічна ситуація змінюється. Це впливає і на дельфінів, і на інших морських тварин”, – пояснив зоолог.

Дослідження Університету Реджепа Тайіпа Ердогана у 2021 році показало, що забруднення Чорного моря мікропластиком, зокрема біля берегів Туреччини, становить понад 1 млн частинок на кожен квадратний метр поверхні моря. Його виявили навіть у зоопланктоні. 

Щоб робити якісь висновки про чисельність дельфінів у Чорному морі, необхідно провести авіаційний облік.  Гольдін також закликав встановлювати на рибальські сітки пінгери. Адже якщо прибрати чи зменшити інші чинники загибелі, то популяції буде значно легше відновлюватися після бойових дій.  Однак відтворення у дельфінів – довгий процес, адже вони дають потомство раз на рік-два, і народжується лише одне дельфінятко.

“Після війни не можна пускати браконьєрів та рибалок до акваторії моря в тих місцях, де дельфіни розмножуються, де вони живуть; важливо створювати великі акваторії національних парків та заповідників. Має бути серйозний за площею, 2-3 тисячі квадратних кілометрів, національний парк, де охоронятимуть дельфінів, де туристи не ходитимуть до дельфінарію, дивитися на нещасного дельфіна в клітці, а приїжджатимуть на катерах та човнах і дивитимуться на дельфінів у дикій природі. У такий спосіб ми зможемо уникнути загибелі дельфінів у сітях та клітках. Доведеться чекати 10-15-20-50 років, але це буде шанс для дельфінів”, – зазначив Русєв.

До слова, у Харкові сміття з річки Уди «вщент» заповнило уловлювач (ФОТО).