Вчені розгадали секрет ракових пухлин

Вчені пояснили таємничий ефект Варбурга, який спостерігається у більшості ракових клітин і полягає в тому, що вони виробляють енергію не так, як звичайні здорові клітини. Це явище намагалися зрозуміти протягом ста років, проте жодна з гіпотез досі не була визнана здатною до життя. Можливе рішення вікової загадки опубліковано у провідному науковому журналі Science.

Клітини для отримання енергії у вигляді молекул АТФ споживають глюкозу і в ході гліколізу переробляють її на піруват, який, своєю чергою, окислюється в мітохондріях — енерговиробних клітинних органелах. Однак ракові клітини використовують більш інтенсивний і швидкий різновид гліколізу, ферментуючи глюкозу в молочну кислоту. Передбачалося, що це відбувається через дефектні мітохондрії, проте пізніше з'ясувалося, що ці органели у ракових клітин функціонують нормально.

Група дослідників з онкологічного центру Слоуна-Кеттерінг у США виявила зв'язок між ефектом Варбурга та ферментом кінази PI3 (фосфоінозитидів-3-кіназа).

Ця молекула відіграє ключову роль в так званому сигнальному шляху PI3K/AKT/mTOR, що регулює зростання та розмноження клітин, їхній метаболізм і уникнення програмованої клітинної смерті. Коли клітини переходять на метаболізм Варбурга, активність кінази збільшується, що, своєю чергою, дає клітинам змогу швидко ділитися.

Команда фахівців вивчила імунні клітини, які теж покладаються на незвичайну форму метаболізму. Коли в організм потрапляє інфекція, T-клітини задіюють ефект Варбурга, щоб швидко ділитися.

На думку вчених, подібний механізм задіюється і в ракових клітинах, які таким чином забезпечують собі безперервне зростання та ділення. Результати дослідження вказують на можливість боротьби з пухлинами через блокування LDHA.

Тим часом нутриціолог пояснює, звідки беруться доброякісні пухлини, вузли, кісти. Річ у тім, що щитоподібна залоза — «диригент» усієї ендокринної системи, вона відповідає за обмін речовин, і вона має тримати рівень гормонів, говорить лікар. Коли бракує харчування, щитоподібній залозі нема з чого виробляти гормони. Вона починає вирощувати нові клітини, щоб вони допомогли їй виконати це завдання. Але ці клітини також не впораються і гинуть. Таким чином утворюються ущільнення, вузли. Частину організм ховає під оболонку, вони розплавляються, виходить кіста. У таких випадках лікарі говорять: «У вас передрак, давайте виріжемо».