В Амстердамі жінку оштрафували на 140 євро за справляння потреби надворі, а та «вибила» у міста 4 млн євро на туалети

В Амстердамі популярні вуличні відкриті пісуари. Проте ними можуть користуватися лише чоловіки. Куди ж ходити в туалет жінкам? Потрапивши в таку ситуацію, місцева жителька змінила стан справ у місті, розповідає The Guardian.

Потреба в туалеті виникла у Герте Пінінг, коли вона поверталася додому з бару однієї ночі у 2015 році. Вона швидко зважила свої варіанти: у жвавому районі Амстердама Лейдсеплейн вже був час закриття, а це означало, що вона не могла забігти до бару, щоб скористатися їхніми зручностями, а найближчий громадський туалет був розташований за 2 км від неї.

Вона присіла навпочіпки в провулку, попросивши друзів прикрити її, поки вона це робила. Незабаром з'явилася поліція, яка виписала їй штраф у розмірі 140 євро за публічне сечовипускання.

Мало хто міг передбачити, що буде далі. Після дев'ятирічної боротьби за «рівність сечовипускання», в якій тисячі людей вийшли на вулиці Нідерландів, цього місяця Амстердам заявив, що в жовтні відкриє більше громадських туалетів.

Наступного дня після того, як Пінінг оштрафували, вона прокинулася люта від несправедливості.

«Поруч було багато пісуарів для чоловіків, але я не могла нікуди піти попісяти. Я подумала: "Гаразд, це проблема"», — розповідає вона.

Пінінг, якій тоді був 21 рік, написала листа, в якому оскаржила штраф, зазначивши, що в Амстердамі є 35 громадських пісуарів для чоловіків і лише три громадські туалети для жінок.

«Це стосується не лише жінок, а й людей на інвалідних візках. Дуже важливо, щоб були місця для всіх», — сказала вона.

Після двох років, що минули без жодної офіційної відповіді, Пінінг несподівано отримала виклик до суду для розгляду справи про несплачений штраф.

«Я подумала: "Що? Я маю йти до суду? Гаразд, дивно, але так, треба йти"», — згадує Пінінг.

Вона почала поширювати інформацію, ділитися своєю недовірою з приводу того, що її викликають до суду через питання паритету туалетів. Близько 20 представників ЗМІ з'явилися, щоб задокументувати її появу в суді, оскільки суддя відхилив її апеляцію, але зменшив штраф до 90 євро через те, що справа довго розглядалася в суді.

Суддя також висловив власну думку з цього приводу, сказавши Пінінг, що, попри відсутність жіночих туалетів, вона повинна була скористатися чоловічим пісуаром.

«Це може бути неприємно, але це можливо», — сказав він.

Пізніше за кавою зі своїми близькими Пінінг обмірковувала пропозицію судді.

«Ми всі сміялися з цього, тому що це було так смішно. Я думаю, що це точно неможливо», — сказала вона.

По всій країні реакція була набагато гострішою. У містах по всій країні почали з'являтися акції протесту, які закликали жінок оскаржити рішення судді.

«Жінки з усієї країни запрошуються продемонструвати (не)можливості сечовипускання в громадському пісуарі, побудованому для чоловіків», — заявили організатори одного з протестів під назвою «Влада пісуару».

Інші розмістили в Інтернеті фотографії, на яких вони скручуються у вузли і намагаються прийняти амбітні гімнастичні пози, щоб виконати наказ судді, а деякі підписали петицію, в якій закликали міністра освіти, культури і науки країни вирішити проблему «рівності сечовипускання».

Серед тих, хто долучився до руху проти санітарного сексизму, була Ілана Рудеркерк, яка на той час була членом міської ради Амстердама.

«Є речі, які одного разу побачивши, ви вже не зможете не помітити. І це прекрасний тому приклад — це несправедливо і незручно», — сказала Рудеркерк, яка зараз є членом голландського парламенту.

Вона та Пінінг разом працювали над муніципальним законодавством, яке закликало Амстердам збільшити кількість доступних громадських туалетів. Реакція спочатку була неоднозначною.

«Спочатку люди думали, що в цьому такого, або вважали, що про це трохи дивно говорити. Але я завжди наголошувала на тому, що коли йдеться про щось настільки елементарне, чому б нам просто не розібратися з цим? Особливо, коли це зрозуміло для половини населення міста, але не для іншої половини», — каже вона.

Об'єднавшись з іншими жінками-членами ради, вона почала збирати громадську підтримку для вирішення цього питання. Поволі місто почало змінюватись, розміщуючи влітку мобільні туалети у великих парках і зелених зонах та інформуючи громадськість про те, що вони можуть користуватись такими об'єктами, як поліцейські дільниці та пожежні частини.

Але для остаточної перемоги знадобилися роки. Нарешті цього місяця в Амстердамі заявили, що нові громадські туалети, пристосовані для інвалідних візків, з'являться в жовтні. Точна кількість не була підтверджена, хоча місто заявило, що загальна сума інвестицій складе 4 млн євро.

«Як я почуваю з цього приводу? Дуже добре», — сказала Пінінг. За її словами, останні дев'ять років були випробуванням терпіння, яке часом було непосильним.

Але це також був експрес-курс на тему того, як дизайн міст, що часто сягає корінням у часи, коли жінки мали сидіти вдома, може активно витісняти певні верстви населення, якщо його не змінити.

«Я думаю, що місто здебільшого будується чоловіками і для чоловіків. Тож якщо я подивлюся на нього під таким кутом зору, то не дивно, що тут є лише чоловічі пісуари», — каже вона.

Більше новин читайте на GreenPost.