Український ячмінь втрачає статус масової культури
Найнижчі показники з 2007 року, конкуренція з Австралією та повернення квот ЄС — чому фермери відмовляються від ячменю на користь більш маржинальних культур.
Поки пшениця та кукурудза продовжують тримати основний удар на експортному фронті, ячмінь, схоже, вирішив «піти на пенсію» зі статусу масової агрокультури. Сезон 2025/26 фіксує невтішний рекорд: український ринок ячменю практично зупинився, а обсяги відвантажень наближаються до показників, які зазвичай характерні для нішевих сегментів, пише "Інфондустрія".
Цифри, що говорять самі за себе
За даними аналітиків ASAP Agri, поточний маркетинговий рік став найслабшим за останні два десятиліття. Якщо у піковому 2021/22 році Україна відвантажувала понад 5,7 млн тонн, то нинішні прогнози ледве сягають позначки у 1,5 млн тонн.
| Показник | Сезон 2024/25 | Сезон 2025/26 (прогноз) | Динаміка |
| Загальний експорт | 2,2 млн т | 1,5 млн т | 📉 -32% |
| Експорт до ЄС | 344 тис. т | 55 тис. т | 📉 -84% |
| Експорт до Китаю | 685 тис. т | 251 тис. т | 📉 -63% |
Чому «карта ячменю» стрімко стискається?
Падіння інтересу до українського ячменю — це не випадковість, а результат поєднання логістичних проблем, глобальної конкуренції та зміни торговельної політики ключових партнерів.
- Європейський бар'єр: Повернення квот на українську агропродукцію в ЄС фактично «вимкнуло» цей ринок. Частка Європи в структурі збуту впала з 16% до мізерних 4%.
- Китайський гамбіт: Пекін, який раніше був великим споживачем, переорієнтувався на австралійський ячмінь після зняття торговельних обмежень між країнами. Україна в цій боротьбі за ціною та логістикою наразі програє.
- Вибір фермера: Через низьку маржинальність та складнощі з реалізацією, українські аграрії дедалі частіше віддають перевагу іншим культурам. Виробництво скорочується, а ячмінь стає «культурою для внутрішнього споживання» або поодиноких контрактів.
Близький Схід — останній бастіон
Єдиним світлом у кінці тунелю залишається Близький Схід. На цей регіон припадає майже 50% усього експорту (близько 655 тис. т). Основними покупцями є Туреччина (300 тис. т) та Ліван. Навіть поява нових ринків, таких як Ірак та Сирія, поки що виглядає як «пластир на відкритій рані» — ці обсяги не здатні компенсувати втрату мільйонних ринків Китаю та Європи.
Експертна думка: «Ми спостерігаємо структурну трансформацію. Ячмінь перестає бути драйвером експорту. Це вже не масовий товар, а культура, що потребує точкової роботи з конкретними ринками», — зазначає Вікторія Блажко з ASAP Agri.
Ситуація ускладнюється тим, що кінцеві запаси ячменю в Україні зростають (до 1,5 млн т), що створюватиме додатковий ціновий тиск на фермерів на початку нового сезону.
Більше новин читайте на GreenPost.
