Українські лікарні не витримають, якщо туди привезти всіх пацієнтів – експерт

Як пояснив GreenPost Геннадій Кіржнер, доцент кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ ім. О.О. Богомольця і кандидат медичних наук, наявність кашлю, температури і рівень кисню нижче 90% є  прямими показаннями для госпіталізації, кисневої терапії і навіть інтубації хворого. Водночас він вважає, що до лікарні мають їхати лише ті, кому потрібна штучна вентиляція або високопотоковий кисень.

«Є пацієнти, які роками живуть із хронічним обструктивним захворюванням – наприклад, важкою бронхіальною астмою. Ми уточнюємо, чи знижується після ліків температура, чи є задуха, рахуємо довжину фрази без втрати дихання, просимо виконати невелике фізичне навантаження, щоб порівняти рівень насичення артеріальної крові киснем до та після навантаження. Якщо після фізичного навантаження цифра говорить, що легені впорались, то, найімовірніше, пацієнт залишиться вдома. За потреби йому будуть призначені антибіотики абощо. До лікарні мають їхати лише ті, кому потрібна штучна вентиляція або високопотоковий кисень. Це принципово», - констатує Геннадій Кіржнер

Він зауважує, що Україна не має можливості переобладнати під інфекційну лікарню виставковий центр, як у США чи Італії.

«У нашій лікарні обмежена кількість місць кисневої терапії, тому маємо туди відправити лише тих, кому інакше буде зовсім зле. Якщо ми привеземо туди всіх пацієнтів, котрі не потребують кисневої підтримки, то лікарні просто не витримають навантаження», – розповідає вчений.

Лікар наводить приклад колапсу системи італійської медицини, коли було ухвалено рішення шпиталізувати всіх пацієнтів до медичних закладів.

«Тепер італійцям спеціальна служба доставляє балони з киснем прямо додому.  Якщо говорити відверто, то крім певного набору пігулок  і кисню, інших варіантів надання допомоги хворим поки що не існує. Щоправда, у лікарні ми хоча б можемо обмежити контакт цієї людини з іншими інфекційними хворими», – веде він далі.

Науковець зауважує, що ще одним завданням для лікарів зараз є недопущення  «перехресного запилення». Тобто, щоб шпиталізовані хворі на грип та на коронавірус не змогли обмінятися інфекціями.

Також він спростував міф, що якщо  у людини  рівень кисню в крові більше 93%, то немає приводу для паніки та пошуку тесту на коронавірус, навіть за наявних симптомів. Це твердження тиражувалося у соцмережах протягом останніх кількох днів.

Рівень насиченості киснем капілярної крові лікарі вимірюють спеціальними діагностичними електронними приладами – пульсоксиметрами. В Україні побутові пульсоксиметри можна придбати в аптеках чи ітернет-магазинах  за 300-500 гривень, але у жодному разі їх не можна вважати надійним джерелом інформації.

Як пояснив GreenPost Геннадій Кіржнер, побутові пульсоксиметри призначені лише для контролю режиму прoведення кисневої терапії.

«За допомогою пульсоксиметра ми не можемо виявити пневмонію, а [виявимо] лише чи є дихальна недостатність і чи цей пацієнт потребує кисневої підтримки в умовах стаціонару»,  - резюмує вчений.

Він підкреслює, що пульсоксиметр у жодному разі не може бути альтернативою тесту на коронавірус, а високий вміст кисню у крові не означає, що вірус не поселиться у вашому організмі.

Поки що єдиним ефективним засобом у боротьбі з цим новим недугом є карантин і самоізоляція.

Протягом минулої доби у світі офіційно зафіксовано 6695 смертей і 73 639 нових випадків захворювання. Загалом кількість хворих у світі складає 1,36 мільйонів, з яких 79 390 закінчились смертю.

В Україні, станом на 9:00 9 квітня 1892 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 57 закінчились смертю, 45 пацієнтів одужало. За добу було зафіксовано 224 нові випадки.