На півночі Німеччини поблизу Бремерхафена почали тестувати плавучу установку, яка складається зі з'єднаних один з одним вітрогенераторів висотою 18 метрів. Проєкт Nezzy2, покликаний суттєво розширити можливості спорудження морських вітропарків, реалізує енергетична компанія EnBW та інженерна фірма Aerodyn Engineering, пише Eco Town.
Модель вітрогенератора у масштабі 1:10 встановили на озері глибиною в 10 метрів, що в масштабі 1:1 відповідало б 100 метрам. З'єднані між собою вітряки закріплені на плаваючому бетонному фундаменті, який знаходиться трохи нижче поверхні води, так що з боку видно тільки три "поплавка", які утримують його на потрібній глибині. Фундамент закріплений на дні шістьма якорями. На озері тестують головним чином роботу вітрогенераторів.
Потім протягом двох з половиною місяців модель Nezzy2 збираються випробовувати в Балтійському морі, після чого конструкцію повністю демонтують, щоб в кінці 2021 року спільно з китайським партнером почати біля Тихоокеанського узбережжя Китаю випробування кінцевого варіанту плавучого вітрогенератора висотою 180 метрів і загальною потужністю 15 МВт.
Два вітрогенератора роблять плавучу конструкцію більш стабільною, це довели випробування моделі в масштабі 1:36, успішно проведені у спеціальній установці з штучними хвилями у Корку в Ірландії.
Aerodyn Engineering, яка займається розробкою плавучих вітрогенераторів близько 10 років, провела тестування попереднього проекту Nezzy у 2018 році біля глибоких тихоокеанських берегів Японії.
«Nezzy2 дозволить світовій вітряній енергетиці у майбутньому виробляти на морі з вітру ще більш вигідну електроенергію, - каже виконавчий директор Aerodyn Engineering Зенке Зігфрідсен (S"onke Siegfriedsen). - Плавучі вітряки будуть монтувати на березі, а потім вже готову конструкцію буксирувати на потрібну позицію, що істотно дешевше установки посеред моря стаціонарного вітрогенератора».
EnBW має намір прискорено розвивати морську вітроенергетику, в тому числі зі своєю французькою дочірньою компанією Valeco, оскільки у Німеччині на суші установка вітряків все частіше наштовхується на опір місцевого населення. На морі - інша проблема, технічна: ставити на дно вітрогенератори економічно доцільно на глибині не більше 50 метрів. Так що відносно мілке Балтійське і Північне море для цих цілей підходять, але ось уже на атлантичному узбережжі Франції з наявними технологіями особливо не розвернешся.
"Потенціал у нової технології величезний, її можна буде застосовувати в країнах і на морських територіях з великими глибинами, що розширить можливості відновлюваної енергетики", - переконана Ханна Кеніг (Hannah K"onig), яка очолює в EnBW відділ вітряної і морської техніки.
Тим часом британці з голландцями розробили проєкт плавучих екобудинків.